Війна змусила тисячі українців починати життя заново в нових містах, без звичних стін і налагодженого побуту. Але для когось переїзд стає не лише викликом, а й точкою росту. Власниця салону краси «Bila vorona» в Ужгороді Ольга Лукічова, переселенка з Донеччини з 20-річним досвідом у перукарській справі, за місяць після переїзду відкрила власний простір краси. Про шлях із прифронтового міста, підтримку від ужгородців, плани на розвиток і філософію «бути не як усі» вона розповіла журналісту «Баношу».
Розкажіть, як ви опинилися в Ужгороді та як розпочали тут власну справу?
Я переселенка з Донецької області, з міста Торецьк. До повномасштабного вторгнення в мене був там бізнес: магазини іграшок та перукарні. Пізніше я переїхала в Дніпропетровську область, там народила дитину та пішла в декрет, тому не займалася основною діяльністю, хоч й маю досвід роботи у сфері перукарського мистецтва вже 20 років. У зв’язку з тим, що фронт підібрався близько до міста Шахтарське, де я мешкала, ми вирішили переїхати в Ужгород. Після переїзду я визначила для себе – пора заявити про себе та відродити власну справу.
Яким був ваш шлях до відкриття салону краси?
Коли ми приїхали в Ужгород, я одразу почала шукати приміщення, знайшла на сайті OLX в будівлі «АТБ». Воно мені дуже сподобалось через зручне розташування. Зручно, що людина може зайти в супермаркет за покупками та заразом підстригтися чи зробити зачіску. Ми самі зробили в приміщенні ремонт, все закупили та обладнали разом з батьками, які мені дуже допомогли. С собою я привезла багато необхідного для роботи обладнання. Бо ще після переїзду у Шахтарське, ми планували відкрити там перукарню, але вагітність трохи підкорегувала плани.
В Ужгороді ми працюємо вже місяць і, станом на сьогодні, в нас можна отримати перукарські послуги. Але зараз набираємо штат, скоро в нас можна буде зробити манікюр та педикюр, отримати косметичні послуги. Ми плануємо розвивати себе в професійному плані: їздити на навчання, відкривати робочі місця та мати конкурентоспроможні ціни. Працюємо ми лише з професійними фарбами, скоро у продажі також будуть професійні засоби для догляду за волоссям. Чекаємо також обладнання для манікюру та педикюру, вже виділили для цього зону. Плануємо ще трохи змінити дизайн салону. Тож у лютому ми зустрінемо клієнтів вже в оновленому образі. А ще я працюю з дітками, тобто стрижу непосидючих клієнтів.
Чи підтримують вас місцеві?
Так, всі дуже раді. Сприймають нас по-доброму, питають звідки приїхали та бажають всього найкращого. Кажуть, добре, що ми відкрилися в цьому районі, бо поблизу немає салонів і не потрібно їхати в центр. Але багато хто зауважує, що нам не вистачає послуг з манікюру та педикюру. Ось тому ми й вирішили: людям це потрібно. Якщо все вийде, серед моїх клієнтів є масажист, якого планую в майбутньому залучити до штату. Зараз для масажу трохи прохолодно. Хочеться багато, але не все виходить одразу, бо треба час на розвиток.
Чи плануєте залучати до вашої команди переселенців?
Звісно. Залучати до роботи переселенців зараз для нас в пріоритеті, бо ми самі ВПО, тому знаємо як важко знайти себе на новому місці. Хочеться працювати з людьми, які близькі за менталітетом та поглядами, тоді колектив буде міцніше. Але ми будемо раді, якщо до нас прийдуть на роботу ужгородки, бо я бачу, що в місті живуть гарні люди. Принаймні, з поганими людьми особисто я не стикалася.
А взагалі чи стикалися ви з труднощами на новому місці?
Ні, поки що, куди б я не зверталася, мені допомагають все вирішити швидко. Ось ми нещодавно лише переїхали в Ужгород, а вже місяць працюємо.
Чому ви вирішили назвати свій салон «Bila vorona»?
Тому що напрямок нашого салону – відрізнятися від усіх. Ми наголошуємо: “Ти не такий як всі. Ти унікальний!”. Тобто, як біла ворона. Не треба соромитися себе. Треба виділятися.
Як зараз триває робочий день у вас?
Ми працюємо з 8:00 до 20:00 в будні та з 9:00 до 18:00 на вихідних. Працюємо за записом та в порядку живої черги.
Розкажіть про ваші плани на майбутнє. Як плануєте розвивати салон?
Як я вже казала, ми плануємо збільшити команду та розширити список наших послуг. Окрім цього хочемо зробити зручний графік для наших співробітників, бо у всіх є діти. Тож плануємо в майбутньому працювати за графіком у дві зміни, щоб дівчата не по 12 годин працювали, а по 6 на день.
