Закарпаття – це не лише край гір, замків і термальних вод. Вже багато років звідси лунає музика, яку знають далеко за межами області, а іноді й України. Саме тут народилися гурти, що збирають стадіони, виступають на міжнародних фестивалях, відроджують народні традиції та сміливо експериментують із сучасним звучанням. Журналісти «Баноша» зібрали десять музичних гуртів з Закарпаття, творчість яких точно варта вашої уваги.
«Без Обмежень»: гурт, який починав у Мукачеві, а зібрав Палац спорту
Коли говорять про сучасну українську рок-музику, «Без Обмежень» майже завжди згадують серед перших. Сьогодні їхні концерти збирають тисячі людей, а пісні «Зорі запалали», «Без неї ніяк», «Листопад», «Весь світ» чи «Буду з тобою» знають далеко за межами Закарпаття. Проте історія гурту почалася зовсім не на великих сценах, а в Мукачеві.
«Без Обмежень» були засновані 1999 року. Саме тоді четверо молодих музикантів вирішили створити власний рок-гурт. Перший виступ відбувся 14 січня 1999 року в Мукачеві. До першого складу входили Сергій Танчинець, Ігор Рибар, Владислав Воробець та Сергій Попович. Репетиції проходили в аудиторії Мукачівського технологічного інституту, без дорогого обладнання чи професійної студії – лише бажання грати власну музику. Назва гурту народилася доволі символічно. Музиканти не хотіли замикатися в одному жанрі й вирішили не ставити собі творчих рамок. Так і з’явилися «Без Обмежень».
Перші роки колектив виступав переважно на місцевих концертах, фестивалях і конкурсах. Саме тоді гурт почав заявляти про себе не лише на Закарпатті, а й в інших регіонах України. У 2005 році «Без Обмежень» стали фіналістами українського етапу міжнародного фестивалю Global Battle of the Bands, а вже наступного року розпочали професійну музичну кар’єру після співпраці з продюсером.
У 2007 році музиканти вирішили експериментувати й тимчасово змінили назву на англійську Without Limits. Саме тоді вийшов дебютний альбом Underground і перший професійний кліп. Цей період став важливим етапом пошуку власного звучання. Згодом гурт повернувся до україномовної назви та зробив ставку на пісні українською мовою – рішення, яке багато в чому визначило його майбутній успіх.
Хоча гурт існував уже понад п’ятнадцять років, справжня всеукраїнська популярність прийшла після участі у шоу «Х-Фактор» у 2016 році. Там широка аудиторія вперше відкрила для себе Сергія Танчинця та його команду. Після цього почався стрімкий ріст популярності. З’явилися хіти: «Без неї ніяк»; «Зорі запалали»; «Листопад»; «Буду з тобою»; «Вільні люди»; «Весь світ».
Особливою стала пісня «Зорі запалали», яка набрала десятки мільйонів переглядів на YouTube й стала однією з найвідоміших композицій гурту.
У 2018 році музиканти вперше зібрали київський Палац спорту. Для колективу, який починав у невеликих залах Мукачева, це стало символічною перемогою. Згодом вони неодноразово збирали великі концертні майданчики України та вирушили в масштабні тури Європою. Секрет популярності «Без Обмежень» у простих, але щирих текстах. Їхні пісні майже завжди говорять про кохання, втрати, свободу, людські переживання та віру в себе. Саме тому їх однаково слухають і студенти, і старше покоління. При цьому музиканти ніколи не приховували свого закарпатського походження. Сам Сергій Танчинець неодноразово говорив, що саме Мукачево стало місцем, де сформувався гурт і його характер.
Rock-H («Рокаш») – гурт, який перетворив закарпатський діалект на свою головну сценічну перевагу
Якщо «Без Обмежень» стали найвідомішим рок-гуртом, що виріс на Закарпатті, то Rock-H, або «Рокаш», без перебільшення можна назвати найзакарпатськішим гуртом України. Вони не намагалися позбутися місцевого говору заради ширшої аудиторії. Навпаки – зробили його своєю візитівкою.
Історія гурту розпочалася восени 2008 року. Засновниками стали композитор і клавішник Віктор Янцо, гітарист Ігор Рибар та басист Владислав Воробець.
Назву запропонував Ігор Рибар. Слово «рокаш» у закарпатській говірці означає «гурт», «купа», «спільнота». Водночас у латинському написанні Rock-H одразу читається слово rock, тому назва одночасно підкреслює і походження колективу, і його музичний стиль.
Музиканти не люблять, коли їх просто називають рок-гуртом. Свій стиль вони визначили як Subkarpathian Rock – «підкарпатський рок». Це поєднання класичного року, академічної музики, закарпатського фольклору та сучасних аранжувань. Саме таке звучання зробило Rock-H впізнаваними серед сотень українських гуртів.
Найбільша родзинка Rock-H — тексти. Більшість своїх композицій музиканти виконують закарпатською говіркою або русинською бесідою. Коли гурт лише починав виступати, багато хто сумнівався, що такі пісні зрозуміють в інших регіонах України. Але сталося навпаки. Незвичне звучання зацікавило слухачів. Навіть якщо не всі слова були зрозумілі, емоції, мелодії та харизма музикантів робили свою справу. Сьогодні саме діалект є тією рисою, яка найбільше вирізняє Rock-H серед інших українських гуртів.
Популярність гурту почала швидко зростати після участі у проєкті «Свіжа кров» на телеканалі М1, де Rock-H стали півфіналістами. Згодом музиканти стали лауреатами фестивалю «Червона рута», регулярно виступали на великих українських фестивалях і міських святах, а у 2011 році зіграли наживо на Софійській площі в Києві під час телемарафону до 20-річчя Незалежності України.
На відміну від багатьох сучасних рок-гуртів, Rock-H майже не женуться за модними темами. Їхні пісні – це історії про Закарпаття, людей, кохання, Карпати, традиції, гумор і повсякденне життя. Саме тому їх часто називають музичними амбасадорами краю. Багато композицій наповнені місцевими словами та образами, але при цьому залишаються зрозумілими слухачам з усієї України. Це один із небагатьох прикладів, коли регіональна самобутність не обмежує аудиторію, а навпаки – приваблює її.
Rock-H довели, що не потрібно копіювати західні гурти чи відмовлятися від власної ідентичності, щоб стати популярними. Вони зробили ставку на закарпатську культуру, місцеву говірку та щирість, і саме це стало їхньою найбільшою перевагою.
Hudaki Village Band – гурт із закарпатського села, який закохав у карпатський фольклор Європу
Про українську народну музику часто говорять як про щось музейне – те, що можна почути лише на фестивалях або в етнографічних експозиціях. Hudaki Village Band вже понад двадцять років доводить протилежне. Цей колектив не просто виконує народні пісні, він показує, що автентична музика Закарпаття здатна збирати повні концертні зали у Франції, Німеччині, Швейцарії, Австрії чи США. І найцікавіше те, що все почалося у невеликому закарпатському селі Нижнє Селище на Хустщині.
Hudaki Village Band виникли у 2001 році. Засновником гурту став австрійський кларнетист Юрген Крефтнер, який ще у 1996 році переїхав жити на Закарпаття. Оселившись у Нижньому Селищі, він познайомився з місцевими весільними музикантами – людьми, які десятиліттями грали народну музику не за нотами, а так, як її передавали від батьків до дітей. Саме тоді народилася ідея винести цю музику за межі села та показати її світу.
Назва гурту має давнє закарпатське коріння. Словом «гудаки» у багатьох селах Закарпаття називали сільських музикантів, які грали на весіллях, хрестинах, храмових святах і народних гуляннях. Це були не професійні артисти у сучасному розумінні, а люди, для яких музика була частиною повсякденного життя. Саме тому назва Hudaki Village Band буквально означає «гурт сільських музикантів».
Особливість гурту полягає в тому, що він не виконує лише українські народні пісні.Закарпатський Мараморош протягом століть був місцем, де поруч жили українці, угорці, румуни, євреї та роми. Усе це відобразилося й у музиці. У репертуарі Hudaki Village Band поєднуються українські коломийки, румунські мелодії, ромські ритми, єврейські мотиви та слов’янський багатоголосий спів.
При цьому музиканти майже не використовують сучасних аранжувань. Вони прагнуть зберегти автентичне звучання, максимально наближене до того, як ця музика звучала в карпатських селах багато десятиліть тому. Єдине, що інколи змінюють – тривалість композицій. Адже окремі народні коломийки можуть виконуватися понад пів години, тому для концертів їх скорочують, не змінюючи самої музичної суті.
За більш ніж два десятиліття існування гурт пройшов шлях, який мало кому вдався. Hudaki Village Band виступали у десятках країн Європи, брали участь у таких відомих фестивалях, як Sziget в Будапешті, Fusion та Bardentreffen у Німеччині, KlezMore у Відні, Notes d’Equinoxes Delemont та Festival des 5 Continents у Швейцарії, Respect-Prague, Balkan Trafik Brussels, Les Suds Arles у Франції та багатьох інших. У 2010 році гурт здобув престижну European Folk Prize на фестивалі Plauener Folkherbst у Німеччині – одну з найважливіших відзнак у сфері європейської фольклорної музики.
Про творчість закарпатського колективу дізналися навіть у США. У 2023 році Бібліотека Конгресу США представила концертну програму Music from the Heart of Ukraine («Музика з серця України»), присвячену Hudaki Village Band. В Україні цей проєкт також був висунутий на здобуття Національної премії імені Тараса Шевченка.
Hudaki Village Band – це приклад того, як локальна культура може бути зрозумілою людям у будь-якій країні. Вони не намагаються осучаснити фольклор заради моди, а показують його таким, яким він народився в карпатських селах. Слухаючи їх, легко уявити весілля у Марамороші, вечорниці в гірському селі чи старі музичні традиції, які дивом збереглися до наших днів.
«Чаламада» – музичний салат із закарпатським характером
«Чаламада» – гурт, який поєднав рок, ска, регі, фольк і закарпатський гумор, перетворивши місцевий колорит на свою головну особливість. Назва гурту знайома кожному закарпатцю. Чаламада – це традиційний овочевий салат, який готують майже в кожній родині. Музиканти жартують, що й вони самі схожі на цю страву: кожен прийшов із різним музичним досвідом, але разом усі «інгредієнти» склали щось абсолютно нове.
Історія гурту бере початок у 2015 році. Після одного з волонтерських концертів для українських військових вокаліст Роберт Тіводор запропонував гітаристу Василю Полажинцю створити новий колектив. Так і народилася «Чаламада». До складу також увійшли музиканти з дуже різним творчим минулим: хтось грав метал, хтось – треш, хтось працював викладачем музичної школи, а хтось виступав у рок-гуртах. Саме ця різноманітність і сформувала звучання колективу.
Перший концерт гурт дав 14 лютого 2015 року в Хусті. На той момент у музикантів було лише п’ять власних композицій і навіть не було остаточно затвердженої назви. Проте виступ настільки тепло сприйняли слухачі, що сумнівів у майбутньому гурту вже не залишилося.
«Чаламада» не приховує свого походження. Навпаки – музиканти активно використовують закарпатську говірку, місцевий гумор і знайомі кожному жителю області образи. У їхніх текстах легко впізнати Закарпаття: місцеві слова, традиції, побут і навіть кулінарію. При цьому гурт не перетворює все на пародію. За легкими та веселими композиціями часто ховаються пісні про дружбу, кохання, рідний край і людські цінності.
У 2017 році гурт взяв участь у восьмому сезоні шоу «Х-Фактор». На кастингу музиканти одразу привернули увагу суддів своєю енергетикою, закарпатським діалектом і гумором. У результаті гурт успішно пройшов відбір і став відомим значно ширшій аудиторії.
Попри веселий образ, «Чаламада» не обмежується лише жартівливими композиціями. У репертуарі є романтичні, ліричні та навіть патріотичні пісні. Водночас майже кожна композиція зберігає закарпатський характер: легкість, самоіронію й любов до свого краю. Музиканти неодноразово говорили, що хочуть через творчість розповідати про Закарпаття та його людей. І саме це, а не прагнення до модних трендів, є їхньою головною ідеєю.
«Триста8ісім» – ужгородський гурт, який змішав карпатський фольклор, ска і рок
Коли у 2010-х роках в Україні почав набирати популярності фольк-рок, багато гуртів звернулися до народної музики. Проте «Триста8ісім» пішли власним шляхом. Вони не просто додали до року народні мотиви, а створили вибухову суміш ска, панку, року, фанку та карпатського фольклору, яка швидко стала їхньою візитівкою.
Сьогодні цей гурт добре знають шанувальники української фестивальної сцени. За роки існування музиканти виступали на найбільших музичних подіях країни поруч із відомими українськими та світовими виконавцями, а їхня музика стала одним із символів сучасного Закарпаття.
Історія «Триста8ісім» почалася в Ужгороді. Гурт сформувався наприкінці 2010 року, а перший концерт відбувся 23 листопада 2010 року. Спочатку це був студентський проєкт кількох друзів, які захоплювалися рок-музикою і хотіли створити щось несхоже на більшість українських колективів.
«Триста8ісім» – це стилізований запис числа 308. Самі музиканти неодноразово пояснювали, що назва не має якогось прихованого сакрального змісту. Вона просто незвична, легко запам’ятовується і добре працює як бренд. Згодом саме вона стала одним із найупізнаваніших музичних логотипів Закарпаття.
Вже через кілька років після створення «Триста8ісім» стали постійними учасниками великих українських фестивалів. Вони виступали на «Бандерштаті», «Підкамені», Respublica, Західфесті та інших масштабних музичних подіях. На одній сцені їм доводилося грати разом із Enter Shikari, Hollywood Undead, The Rasmus, Zdob și Zdub, «Скрябіном», ТНМК, «Тартаком» та іншими відомими виконавцями. Для молодого закарпатського гурту це стало серйозним визнанням.
У 2013 році гурт випустив дебютний альбом «Перча», а через два роки – платівку «Лачо». Саме вона принесла колективу найбільшу популярність. До альбому увійшли композиції «Транскарпатія», «Варош Банда», «Заробітчано», «Соколи», «Будь там» та інші. Особливо слухачам запам’яталася «Варош Банда» – пісня, що стала своєрідним музичним гімном ужгородської молоді. Не менш популярною є «Транскарпатія», у якій музиканти з гумором і любов’ю розповідають про рідний край.
Хоч гурт гастролював усією Україною, Закарпаття завжди залишалося головною темою їхньої творчості. У піснях звучать місцеві слова, історії про заробітчан, гірські села, дружбу, подорожі та життя біля Карпат. Водночас тексти не виглядають фольклорною реконструкцією, вони сучасні, динамічні та близькі молодій аудиторії. Саме це допомогло «Триста8ісім» знайти слухачів далеко за межами області.
Brevis – закарпатський голос, який переосмислив акапельний спів
Коли говорять про сучасну вокальну сцену Закарпаття, серед найвідоміших колективів обов’язково згадують Brevis. Гурт був заснований у Мукачеві у 2012 році та зробив ставку на жанр, який в Україні зустрічається нечасто – професійний акапельний спів. Від самого початку музиканти виконували твори без традиційного музичного супроводу, використовуючи лише можливості людського голосу, а також елементи бітбоксу.
До репертуару Brevis входять українські народні пісні, духовна музика, сучасні українські композиції, світові хіти та класичні твори. Особливе місце займає різдвяна програма «Зимова історія», до якої входять понад сорок українських і світових колядок та щедрівок у сучасному акапельному аранжуванні. Саме ця програма стала своєрідною візитівкою колективу й щороку збирає повні зали у Закарпатті.
Широкій аудиторії гурт став відомий завдяки участі у телевізійних проєктах «Битва хорів» та «Голос країни», після чого колектив почав активно гастролювати та виступати на великих концертних майданчиках. Brevis також активно співпрацює з іншими закарпатськими музикантами. Однією з найвідоміших робіт став спільний кліп із гуртом Rock-H на народну баладу «Під дубиною», у якому сучасне багатоголосся поєдналося із закарпатським фольклором.
Сьогодні Brevis продовжує активно концертну діяльність, представляє нові програми та організовує власний фестиваль BREVIS FEST, який об’єднує юних вокалістів з різних куточків України. Колектив залишається одним із найвідоміших музичних брендів сучасного Закарпаття та доводить, що людський голос може бути повноцінним музичним інструментом.
Tango Tempo – електронна музика, народжена в Ужгороді
Не всі закарпатські гурти працюють із народною музикою чи роком. Гарний приклад іншого звучання – Tango Tempo, заснований в Ужгороді у 2004 році. Колектив став одним із перших в Україні, хто почав експериментувати з поєднанням IDM, trip-hop, downtempo та живої інструментальної музики, створюючи атмосферні композиції без прив’язки до комерційних форматів.
До складу гурту входили Андрій Гасинець (гітара), Сергій Джуга (ударні) та Родіон Sun Lion (бас). Музиканти зробили ставку не на вокал, а на настрій, фактуру звуку та кінематографічну атмосферу своїх композицій. Саме це стало їхньою головною відмінністю від більшості українських рок-гуртів того часу.
У 2007 році Tango Tempo випустили дебютний альбом Taximan City, який отримав позитивні відгуки від музичних критиків. Уже через два роки незалежні експерти назвали колектив найкращим музичним гуртом Західної України, а роком раніше він отримав відзнаку «Музичне відкриття року».
Гурт також представляв Україну на міжнародному конкурсі The Global Battle of the Bands, де став одним із найуспішніших учасників серед колективів із країн СНД. Попри камерний формат творчості, Tango Tempo вдалося сформувати власну аудиторію не лише в Україні, а й за її межами.
Хоча сьогодні про Tango Tempo згадують не так часто, колектив залишив помітний слід в історії сучасної музики Закарпаття. Це приклад того, що регіональна сцена може бути не лише фольклорною чи роковою, а й експериментальною, створюючи музику європейського рівня без втрати власної індивідуальності.
Johnny Rides – один із найцікавіших представників молодої закарпатської інді-рок сцени
Гурт був заснований у Хусті у 2013 році компанією друзів, яких надихала творчість The Kooks, Imagine Dragons, Arcade Fire, The Subways та інших представників сучасного британського й американського року.
Музиканти виконували авторські композиції англійською мовою, поєднуючи інді-рок, альтернативний рок, панк-рок і рок-н-рол. Перші концерти Johnny Rides проходили на місцевих майданчиках Закарпаття, а згодом гурт почав виступати й за межами області. Вони ділили сцену з українськими рок-колективами, брали участь у концертах в Ужгороді, Львові, Тернополі та інших містах, поступово формуючи власну аудиторію.
Гурт став помітним явищем незалежної закарпатської рок-сцени. Їх часто згадують як один із колективів, що довів: навіть невелике місто може виховати музикантів із сучасним європейським звучанням.
«Руснаки» – один із найстаріших і найвідоміших народних колективів Закарпаття
Гурт був створений у 1988 році при Мукачівському міському будинку культури й уже понад три десятиліття популяризує традиційну музику краю. Історія гурту бере початок ще від оркестру ансамблю танцю «Латорчанка». Згодом музиканти вирішили створити окремий колектив, головною метою якого стало збереження автентичної музичної спадщини Закарпаття. Керує колективом заслужений працівник культури України Нестор Мальчицький. Назву обрали невипадково: історично «руснаками» називали себе мешканці Закарпаття, тому вона стала своєрідним символом краю.
Основу репертуару складають автентичні закарпатські народні пісні — календарно-обрядові, весільні, жартівливі, ліричні та побутові. Водночас «Руснаки» не обмежуються лише фольклором: у концертних програмах можна почути сучасні українські композиції та обробки світових хітів, виконані у власному стилі.
Колектив неодноразово представляв Закарпаття на всеукраїнських та міжнародних фестивалях, популяризуючи музичну спадщину регіону. Виступи гурту вирізняються живим звучанням традиційних інструментів, народними костюмами та прагненням максимально зберегти автентичну манеру виконання.
«Руснаки» – це приклад того, як народна музика може залишатися актуальною навіть через десятиліття. Саме завдяки таким колективам закарпатські пісні продовжують звучати не лише на сценах області, а й далеко за її межами.
За роки існування ансамбль виступав не лише по всій Україні, а й представляв Закарпаття в Угорщині, Словаччині, Румунії, Польщі, Італії та Швейцарії. У 2010 році «Руснаки» стали улюбленцями глядачів телевізійної програми «Фольк-music» на Першому національному, де разом із гуртом Rock-H (Рокаш) виконали народні композиції в сучасному аранжуванні та здобули перемогу за результатами глядацького голосування.
Колектив неодноразово отримував престижні відзнаки. У 2014 році ансамбль став лауреатом Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка за вагомий внесок у розвиток народного мистецтва, а у 2021 році був удостоєний міської мистецької премії імені Олександра Духновича.
Попри поважний вік, «Руснаки» залишаються активними й сьогодні. Колектив регулярно бере участь у фестивалях, благодійних концертах та культурних заходах Закарпаття. Це один із тих гуртів, які не просто виконують народні пісні, а десятиліттями бережуть музичну пам’ять Закарпаття та передають її новим поколінням слухачів.
Гурт «Кольори Закарпаття- одна з найважливіших сторінок в історії сучасної музики краю
Якщо сьогодні символом закарпатського року багато хто називає Rock-H, то для покоління 1970–1980-х саме «Кольори Закарпаття» були головною музичною візитівкою області.
Історія колективу почалася ще у 1973 році. Спочатку музиканти виступали під назвою «Солодка мить», але коли постало питання роботи в складі Закарпатської обласної філармонії, назву довелося змінити. Радянське керівництво визнало її «неідеологічною», тому гурт отримав нову назву – «Кольори Закарпаття», під якою й став відомим далеко за межами області.
На відміну від більшості естрадних колективів того часу, музиканти надихалися західною рок-музикою. Учасники не приховували, що виросли на творчості The Beatles, Rolling Stones, Black Sabbath та інших легендарних гуртів. Попри це, основу репертуару складали власні пісні, автором яких був гітарист колективу, а вокаліст Володимир Лазорик став його головним голосом.
Професійний дебют відбувся у 1978 році. Спочатку гурт працював у молодіжному таборі «Верховина» біля Невицького замку, де поряд із власними композиціями сміливо виконував англійський рок і популярну західну музику. Уже невдовзі музиканти стали артистами Закарпатської обласної філармонії, а згодом працювали і в Івано-Франківській філармонії. У ті роки вони гастролювали разом із зірками радянської естради.
У 2000-х роках музиканти знову об’єдналися, але вже з іншим репертуаром. Вони почали виконувати світову рок-класику: Led Zeppelin, AC/DC, Black Sabbath, ZZ Top, Metallica, Guns N’ Roses – максимально наближено до оригіналу. За словами Володимира Лазорика, гурт принципово не робив власних аранжувань, а прагнув відтворити звучання легендарних композицій так, як вони були записані авторами.
Хоча сьогодні «Кольори Закарпаття» вже не ведуть такої активної концертної діяльності, як у минулі десятиліття, їхній внесок у розвиток музичної культури краю важко переоцінити. Саме цей колектив став одним із перших професійних рок-гуртів Закарпаття, довівши, що сучасна музика може народжуватися не лише у великих культурних центрах, а й у самому серці Карпат.
Музична сцена Закарпаття значно різноманітніша, ніж може здатися на перший погляд. Тут народжуються рок-хіти, що збирають стадіони, зберігаються автентичні народні традиції, розвивається сучасний метал, альтернативна сцена та етнічні експерименти. І це лише невелика частина музикантів, якими може пишатися край. Адже Закарпаття продовжує відкривати нові імена, доводячи, що його культурне життя не менш яскраве, ніж його гори, замки чи виноградники.
