Закарпаття давно має власне музичне звучання – від автентичного фольклору та місцевої говірки до року, хіп-хопу, металу й експериментальної музики. І далеко не все це можна почути на туристичних фестивалях.
Журналісти «Баношу» зібрали десять пісень закарпатських виконавців, які показують, наскільки різною може бути сучасна музика краю. Тут немає двох композицій від одного артиста: кожна позиція – окремий гурт або виконавець. Ми також намагалися не просто скласти плейлист, а розібратися, звідки взялися ці пісні, про що вони та чим цікаві.
Рокаш «Яворе»
Починаємо з гурту Рокаш (Rock-H) – мукачівського колективу, який фактично зробив закарпатську говірку однією з головних частин сучасного рок-звучання. Гурт виник восени 2008 року, а більшість його пісень виконуються місцевою говіркою, яку самі музиканти називають «русинською бесідою».
«Яворе» вийшла у 2016 році. Для запису Rock-H запросив Віктора Винника – лідера гурту «Мері». Музику написав Віктор Янцо, а текст пісні є народним.
Цікава історія і самого кліпу. Його знімали в селі Кузьмино – рідному селі Віктора Янцо. До зйомок залучили місцевих жителів: за даними творців відео, у масових сценах взяла участь майже половина мешканців села. У кліпі також використали зйомки з квадрокоптера, що на той час дозволило показати невелике закарпатське село з незвичного ракурсу.
Сам гурт пояснював, що хотів передати через відео світлі емоції, радість і відчуття повноти життя. Тому «Яворе» цікава не лише як пісня закарпатською говіркою, а і як своєрідний музичний портрет села.
Послухати варто за: поєднання рок-музики, місцевої говірки та атмосфери справжнього закарпатського села.
Анця «Мамка із Карпат»
Гурт із Мукачева існує з 2016 року й поєднує закарпатський фольклор із сучасним звучанням. Для нашої десятки ми обрали їхню значно новішу композицію – «Мамка із Карпат», яка вийшла 1 квітня 2025 року.
Історія її появи досить незвична. За словами лідерки гурту Ірини Янцо, текст приспіву виник у потязі Київ – Ужгород після повернення зі зйомок телепроєкту «Супермама». Янцо розповідала, що після спілкування з Дмитром Карпачовим переживала сильні емоції, які й спрямувала у творчість. Кліп знімали на Закарпатті. Основні локації включають мальовничі краєвиди села Пузняківці та унікальні базальтові скелі біля села Жборівці Мукачівського району, а також кадрові архівні доповнення з Міжгірщини.
Послухати варто за: сучасну жіночу історію та фольклор, які тут працюють разом із попзвучанням.
Аліна Паш «Bitanga»
Виконавиця народилася в Буштині на Закарпатті, а саме закарпатська культура стала одним із головних джерел її ранньої творчості. «Bitanga» її дебютний сингл, представлений у квітні 2018 року. Назва походить від місцевого слова «бітанґа» – хуліган, розбишака, шибеник. За словами самої Паш, так її називав дідусь.
Пісня стала незвичною для українського мейнстриму завдяки поєднанню хіп-хопу, попмузики, етнічних мотивів і закарпатської говірки. Не менш важливим був кліп. Його знімали на Закарпатті, а сама Паш постала там у дуже незвичному образі – з елементами традиційного одягу та головними уборами, які стиліст Валерій Топал створював безпосередньо під час зйомок. У кадрі використали квіти з різних куточків Закарпаття – близько 40 видів.
«Bitanga» стала відправною точкою для дебютного альбому «Пинтя: Гори», який вийшов у 2019 році. Назва альбому відсилає до Пинті Хороброго – героя закарпатського фольклору, якого часто порівнюють з українським Робін Гудом.
Послухати варто за: те, як локальна культура може перетворитися на сучасний хіп-хоп і при цьому не втратити свою впізнаваність.
Чаламада «Се мій варош»
Назва цієї пісні буквально пояснює її зміст. «Се мій варош» – пісня виноградівського гурту «Чаламада» про любов до рідного міста. Саме слово «варош» у закарпатській говірці означає «місто».
Композицію випустили у 2017 році, а кліп знімали у Виноградові. Причому музиканти вирішили не обмежуватися власним містом: до відео могли долучитися мешканці інших населених пунктів, записавши власні фрагменти з приспівом. У кліпі також з’явилися учасники Rock-H та «Триставісім».
Ідея пісні ширша за любов до конкретного Виноградова. Автори пояснювали її як історію людини, яка любить місце, де живе: знайомі вулиці, друзів, сусідів, продавців у магазині, щоденні зустрічі та спогади. І неважливо, йдеться про маленьке село чи велике місто.
Послухати варто за: легкий настрій і дуже просту, але зрозумілу кожному ідею – любов до місця, яке називаєш домом.
Vandor «Сам п’ю»
Vandor – закарпатський етно-рок-гурт, заснований у квітні 2017 року в Ужгороді вокалістом Іштваном Халусом та бас-гітаристом Rodion Sun Lion. Назва колективу походить з угорської мови (vándor) і перекладається як «мандрівник». Колектив виконує пісні на закарпатському діалекті, поєднуючи рок-музику з місцевим фольклором та народними мотивами.
Для десятки ми взяли композицію «Сам п’ю», яка отримала окремий відеокліп у 2021 році. За словами музикантів, відео має символічний характер: машинка у ньому означає дитинство, а мотузка – життя, через яке тягнуться закладені гени та набуті звички. Кліп знімали в Лумшорах. Ідея належала Родіону Sun Lion.
Послухати варто за: незвичайне поєднання етніки та року.
Hudaki Village Band «Рекіти»
Тут ми трохи відходимо від звичного розуміння «сучасної пісні». Hudaki Village Band не створюють сучасну музику з нуля, вони беруть традиційний матеріал Закарпаття і переносять його на сучасну світову сцену.
Гурт виник у 2001 році в Нижньому Селищі на Хустщині, коли австрійський музикант Юрген Крефтнер познайомився з місцевими весільними музикантами. Відтоді колектив займається популяризацією музики української Мараморощини далеко за межами Закарпаття.
«Рекіти» – одна з таких композицій. Її назва походить від села Рекіти, де свого часу знайшли цю пісню. Це драматична історія дівчини, якій батьки не дозволили вийти заміж за коханого. За словами музикантів, існує кілька варіантів цієї пісні, а в деяких із них кількість куплетів доходить до двадцяти. Hudaki не просто виконують фольклор буквально: вони скорочують довгі народні твори для концертного формату, зберігаючи при цьому характерне звучання традиційної музики.
Послухати варто за: можливість почути стару закарпатську історію у виконанні музикантів, які самі є носіями місцевої традиції.
Триставісім «Карпатос»
Ужгородський гурт «Триставісім» – це вже зовсім інша історія. Їхня музика змішує рок, панк, ска, даб, хіп-хоп та карпатсько-балканські мотиви. Сам гурт виник з ідеї кількох студентів, які навчалися в Ужгороді. Назву взяли від номера кабінету №308, де проходили перші репетиції.
У 2017 році гурт презентував «Карпатос» – композицію з майбутнього на той час альбому «Мусай». Цікаво, що пісня народилася буквально під час репетицій. За словами фронтмена Павла Генова, трубач Володимир Щобак наспівав мелодію, яку запропонував перетворити на «яскравий грувовий трек». У Генова вже були начерки куплетів, і музиканти поєднали їх. Пізніше до роботи долучився ужгородський DJ Vibes, який додав скретчі. Це одна з тих композицій, де Закарпаття звучить не через фольклорну мелодію чи діалект, а через загальну музичну енергію.
Послухати варто за: карпатсько-балканський драйв, дух Ужгорода та абсолютно неакадемічне ставлення до жанрових кордонів.
БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ «Повернись живим»
Мукачівський гурт БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ давно вийшов далеко за межі закарпатської сцени. Колектив заснував Сергій Танчинець у 1999 році, а згодом він став одним із найвідоміших українських рок-гуртів.
Для нашого списку ми обрали пісню «Повернись живим», яка вийшла у січні 2023 року. Це пісня воєнного часу, звернення до українських військових із побажанням повернутися додому живими. Сам Танчинець пояснював, що композиція написана з вірою в перемогу України та повернення захисників до своїх родин. Кліп також побудований не стільки на кадрах бойових дій, скільки на емоціях самих військових: зустрічах із близькими, обіймах, радості та простих людських моментах. Це важлива частина сучасної історії закарпатської музики: гурт, який виріс у Мукачеві, сьогодні говорить уже не лише про свій край, а про досвід цілої країни.
Послухати варто за: щирий і дуже прямий погляд на війну через очікування тих, хто чекає своїх близьких вдома.
Soulrest «Pathological Processes»
Soulrest – ужгородський progressive death metal-гурт, який бере початок із середини 1990-х. За даними самого гурту, перші записи з’явилися у 1996 році, а дебютний альбом «Pathological Processes» вийшов у 1997-му. Однойменна композиція була записана ще в жовтні 1996 року в Ужгороді. Усі пісні альбому написав Soulrest, а тексти належали вокалісту Carcass.
Для нашої десятки це важлива позиція: Закарпаття має не лише етно та рок із говіркою, а й власну історію важкої музики, яка почалася ще задовго до появи сучасних стримінгових платформ.
Послухати варто за: якщо хочеться побачити зовсім інше, важке й андеграундне музичне Закарпаття.
Quiet Observer «Confabulation»
Quiet Observer – проєкт ужгородського музиканта Дениса Фурсова, який працює на перетині прогресивного року, металу та експериментальної музики.
«Confabulation» існує у двох релізних контекстах: композиція увійшла до альбому Quantum Immortality, який вийшов у 2022 році, а нова версія з’явилася на EP Pocket Size Universe у 2024-му.
Quantum Immortality Фурсов записав і скомпонував сам. Серед інших назв на релізі: «Schrödinger’s Cat», «Saturns Hexagon», «Anthropic Principle» та «Axis of Evil». Уже сам перелік показує, що автор тяжіє до науково-філософської тематики.
У 2024 році для «Confabulation» вийшов окремий візуалайзер у межах EP Pocket Size Universe. Міжнародне прогресив-рокове видання ProgRockJournal окремо зазначило, що Quiet Observer – проєкт музиканта з Ужгорода.
Послухати варто за: можливість почути сучасний Ужгород не через фольклор, а через прогресивний рок, метал і концептуальну музику.
Десять пісень, і фактично десять різних історій. Тож якщо хтось досі думає, що закарпатська музика – це тільки народні пісні, весілля та трембіти, цей плейлист може стати хорошим приводом переглянути уявлення про наш музичний край.
