20 вересня в Україні відзначають День працівника лісу. Для Закарпаття це особливий привід говорити про ліс не лише як про частину карпатського пейзажу, а як про величезну природну систему, яка займає більше половини території області. Журналісти «Баношу» зібрали 10 фактів про закарпатські ліси: від їхньої площі та породного складу до відновлення і проблем, з якими вони стикаються.
Більше половини Закарпаття вкрито лісами
За даними Державного агентства лісових ресурсів, площа Закарпатської області становить близько 1,275 млн гектарів, із яких 656,7 тисячі гектарів вкриті лісовою рослинністю. Лісистість області становить 51,4% від загальної площі, або 52,2% площі суші. Для порівняння: середній показник лісистості України лише 15,9%. Тобто Закарпаття справді є найбільш лісистою областю України за цим показником.
Закарпатський ліс – це далеко не тільки смерека
Попри те, що саме смерека стала одним із найвідоміших символів Карпат, найбільшу частку лісів Закарпаття становить бук – близько 59%. На ялину та ялицю припадає близько 32%, на дуб – приблизно 7,5%. Решта – це, зокрема, ясен, явір, гірський в’яз та інші породи. Тобто типовий закарпатський ліс значно різноманітніший, ніж може здатися з туристичних фотографій Карпат.
У закарпатських лісах понад 211 мільйонів кубометрів деревини
За даними Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, загальний запас деревини в лісах області перевищує 211 млн кубометрів. Середній запас становить близько 358 кубометрів на гектар. Водночас окремі деревостани мають запас 1000 і більше кубометрів на гектар. Це один із показників, який пояснює, чому ліси мають для Закарпаття не лише екологічне, а й економічне значення.
Ліс у різних частинах області виглядає зовсім по-різному
Закарпатські ліси розподілені нерівномірно. За даними регіонального управління, показник лісистості свого часу коливався від 12,7% у Берегівському районі до 71,6% у Рахівському. Тут важливо уточнити: ці цифри наведені для колишнього адміністративного поділу районів, тому їх не варто механічно переносити на нинішні райони після адміністративної реформи. Але сама тенденція очевидна: найбільші лісові масиви зосереджені передусім у гірській частині Закарпаття.
На одного жителя області припадає понад пів гектара лісу
За даними регіонального управління, на одного жителя Закарпаття припадає приблизно 0,57 гектара лісу. Це ще один показник, який добре демонструє масштаб лісових ресурсів області. При цьому лісистість – не просто цифра у статистичному звіті. Гірські ліси виконують водорегулюючу, ґрунтозахисну та протиерозійну функції, а також є середовищем існування великої кількості видів рослин і тварин.
Ліси потребують не тільки висадки нових дерев, а й постійного догляду
Робота лісівника не закінчується після того, як саджанець опинився в ґрунті.
Ліс необхідно обстежувати, захищати від пожеж, шкідників і хвороб, доглядати за молодими насадженнями, відновлювати пошкоджені ділянки та стежити за санітарним станом. Саме тому поняття «відтворення лісу» значно ширше, ніж просто посадити певну кількість дерев. Профільне міністерство серед основних завдань лісівників називає охорону лісів, боротьбу з пожежами, шкідниками та незаконними рубками, а також створення і відновлення лісових масивів.
У 2026 році на Закарпатті планують висадити 1,77 мільйона сіянців
За даними Держлісагентства, у 2026 році в Закарпатській області заплановано висадити 1,77 мільйона сіянців на площі 711 гектарів. Серед основних порід, які використовуватимуть для відновлення лісів, називають ялину, бук лісовий та ялицю. Це важлива цифра, але її варто правильно читати: мова йде саме про заплановане відтворення лісів на визначеній площі, а не про те, що область просто «додасть» собі 711 гектарів нового лісу.
Клімат впливає на те, якими будуть майбутні Карпати
Одна з проблем, з якою стикаються карпатські ліси – всихання окремих насаджень, зокрема ялинових. Саме тому в лісовому господарстві дедалі більше уваги приділяють змішаним насадженням і породам, які краще відповідають сучасним кліматичним умовам. Йдеться про те, що під час відновлення лісу враховують зміни температури, режиму опадів, посухи, шкідників та інші фактори, які впливають на стійкість деревостанів. Для Карпат це особливо важливо, адже зміна складу лісу – процес, який вимірюється не роками, а десятиліттями.
У 2026 році стихійні явища також завдають лісам шкоди
Ліс має не тільки рости – його потрібно постійно захищати від природних факторів. За даними Держлісагентства, у першій половині 2026 року в Україні через вітровали та вітроломи було пошкоджено значні площі лісу. Закарпаття разом з іншими карпатськими регіонами належало до територій, де такі пошкодження були найбільш помітними – близько 0,5 тисячі гектарів. Пошкоджені дерева не просто залишають у лісі без оцінки: лісівники проводять обстеження, визначають санітарний стан насаджень і виконують необхідні заходи з очищення та відновлення. Це одна з причин, чому лісове господарство в горах значною мірою залежить не тільки від планування, а й від погоди та природних процесів.
Ліс – це не тільки деревина
Останній факт, мабуть, найважливіший. Коли говорять про лісове господарство, часто все зводять до питання заготівлі деревини. Але функцій лісу набагато більше. Для Закарпаття це захист гірських схилів від ерозії, регулювання водного режиму, збереження біорізноманіття, формування ландшафтів, рекреація, туризм і природоохоронна функція.
Водночас деревина залишається важливим ресурсом для економіки. За даними ДП «Ліси України», у 2025 році обсяги заготівлі деревини на Закарпатті становили близько 750 тисяч кубометрів, тоді як 15 років тому цей показник був близьким до 1,4 млн кубометрів. Тобто за цей період заготівля зменшилася майже вдвічі. І саме тут важливо не спрощувати тему до протиставлення «ліс або деревообробка». Реальна ситуація складніша: ліс одночасно є природною екосистемою, захисним ресурсом і джерелом деревини.
Ліс, який треба рахувати не тільки в гектарах
Закарпаття має унікально високий для України показник лісистості: понад половину території області вкривають ліси. Але сама цифра ще не говорить, наскільки здоровим є конкретний ліс. За гектаром статистики стоять різні за віком і складом насадження, природні та штучні ліси, молодняки, стиглі деревостани, пошкоджені вітром або хворобами ділянки.
Тому День працівника лісу – це привід говорити не лише про тих, хто працює з деревиною. Це також день людей, які займаються відновленням лісу, його охороною, моніторингом, захистом від пожеж і шкідників та щоденною роботою, результат якої часто можна побачити лише через десятки років. Для Закарпаття це особливо важливо: тут ліс і є однією з основ самого краю.
