21 серпня Донецький академічний обласний драматичний театр відкриває свій четвертий сезон в Ужгороді. Новий театральний рік розпочнуть музичним екшном для дітей та підлітків «Сила Дикого поля» за п’єсою закарпатського драматурга Олександра Гавроша «Козак-невмирака».
Напередодні прем’єри журналісти медіа «Банош» побували на репетиції та поспілкувалися з директором і художнім керівником театру Геннадієм Дибовським про нову постановку, роботу після релокації та умови, в яких сьогодні живе театр з Маріуполя.
Пів року роботи над «Силою Дикого поля»
Донецький академічний обласний драматичний театр відновив роботу на Закарпатті після релокації у 2022 році. Цьогоріч колектив розпочинає вже четвертий сезон в Ужгороді.
За словами Геннадія Дибовського, до вибору кожної нової постановки тут підходять особливо уважно. Над «Силою Дикого поля» команда працювала близько пів року.
«По-перше, ми починаємо свій четвертий релокований сезон в місті Ужгород. Театр працює, але ми дуже ретельно вибираємо всі напрямки наших театральних вистав. І вже півроку ми працюємо над новою формою, це музичний екшн для дітей, вистава «Сила дикого поля». Чому вона? Тому що ми східняки, ми приїхали з Донеччини, яка зараз, на жаль, тримає навалу російського агресора. Тому для нас наша Донеччина, наші степи дуже-дуже близькі», – розповідає Геннадій Дибовський.
Через нову постановку театр хоче говорити з молодою аудиторією про козацтво, український характер, чесність і силу.
«Нас часто питають, у чому полягає український ген, у чому його сила. І ми вирішили показати це через легенду, яку для нас написав місцевий автор, драматург Олександр Гаврош, — легенду про козацтво, шаблю, дух, чесність і силу. Щоб дітям було цікавіше, ми вирішили подати цю історію через музичний матеріал і створити музичний екшн «Сила Дикого поля», — каже директор театру.
Після прем’єри колектив планує повезти «Силу Дикого поля» в інші міста України. Для театру ця постановка має не лише мистецьке значення.
«Ми плануємо з цією виставою поїхати по всій Україні, щоб донести думку й силу Донеччини. Як я кажу: поки наш театр працює, поки його бачать і відчувають, Донеччина — це Україна. І ми її не віддамо, ми будемо за неї боротися».
За словами Геннадія Дибовського, сьогодні театр фактично виконує і роль культурної дипломатії – через вистави за кордоном розповідає про Маріуполь, Донеччину та Україну.
За час релокації колектив поставив уже 15 вистав, п’ять із яких активно гастролюють. Театр побував у 15 країнах Європи, а також у Великій Британії та Ізраїлі.
Серед постановок, які сьогодні гастролюють Україною, – «Ніч в Лісабоні» за Ремарком. У планах театру також звернутися до ще однієї історичної теми – «Тараса Бульби».
Театр без власної сцени
Попри гастролі та нові постановки, після релокації колектив продовжує працювати без власного театрального простору.
«Я вам таке скажу чесно, у нас дуже багато проблем. Але на фоні тих проблем, які зараз утримує і відчуває Донеччина, це дрібниці. Так, у нас нема театру, у нас нема репетиційних класів, у нас багато чого нема, що є в кожному театрі. Ми за все платимо».
Однією з головних проблем Геннадій Дибовський називає відсутність майданчика, де можна було б повноцінно готувати постановки до виходу на сцену.
«Тому перше питання – це питання даху, де ми могли технічно збирати вистави до того стану, коли їх можна показувати глядачу. Бо іноді нам приходиться доробляти по ходу, використовуючи світло, звукові ефекти, які на своїй маленькій базі ми не можемо притуляти».
Директор згадує, що позаминулого року одну з вистав колектив змушений був готувати навіть у коридорі Закарпатського театру.
Попри всі труднощі, маріупольський театр продовжує створювати нові постановки, гастролювати Україною та за кордоном і вже четвертий рік відкриватиме новий сезон в Ужгороді.
