Публічна заява Володимира Зеленського про двох полонених військових КНДР спричинила суперечку з Південною Кореєю. У Сеулі заявили про порушення угоди про нерозголошення. У Києві натомість пояснили, що не розкривали деталей, а повідомили лише про передавання полонених.
Про це повідомило видання BBC.
Йдеться про двох військових КНДР, яких українські сили взяли в полон у січні 2025 року під час боїв у Курській області. Тоді Зеленський повідомляв, що обидва були поранені, перебували під вартою СБУ та отримували необхідну медичну допомогу.
Один із військових під час допиту розповідав, що, за його інформацією, мав їхати до Росії нібито на навчання. Пізніше факт захоплення двох громадян КНДР підтвердила й розвідка Південної Кореї. Глава українського МЗС Андрій Сибіга своєю чергою заявляв, що полонені були військовослужбовцями регулярної армії КНДР, а не найманцями.
Згодом постало питання про їхню подальшу долю. Повертатися до Північної Кореї чоловіки не хотіли й висловили бажання поїхати до Південної Кореї. Сеул заявляв про готовність їх прийняти.
Що повідомив Зеленський
Про те, що передавання вже відбулося, стало відомо з виступу Володимира Зеленського на Генеральній асамблеї ООН 23 вересня. Президент повідомив, що двох військовополонених із КНДР нещодавно відправили до Південної Кореї.
Зеленський також згадав обставини захоплення одного з них. За словами президента, військовий намагався накласти на себе руки, коли усвідомив, що потрапив у полон.
«Ось так виховують людей у Північній Кореї. Це реальність. У них забирають право вибору і вбивають у голову, що вони повинні померти, незважаючи ні на що», — заявив Зеленський.
Під час виступу він також сказав, що Росія залучає до війни громадян 47 країн. Серед них президент назвав Гану, Непал, Таджикистан, Індію, Ємен, Кенію, Зімбабве, Кубу, Білорусь, Судан та Південну Африку. Президент закликав ці країни не допустити їхнього втягування Росією у війну.
Чому в Сеулі обурилися заявою
Саме публічне повідомлення про долю двох північнокорейців і стало причиною претензій з боку Сеула. Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон заявив, що Україна не дотрималася угоди про нерозголошення.
«Репатріація північнокорейських полонених — це надзвичайно делікатне питання, яке має серйозні наслідки для дипломатії, національної безпеки та ситуації на Корейському півострові», — зазначив Лі Чже Мьон.
Президент Кореї не обмежився претензіями щодо угоди про нерозголошення і різко розкритикував особисто Зеленського. Південнокорейський президент звинуватив його у «гучних заявах на весь світ, аби приписати собі заслуги».
«Не можна бути настільки жорстоким і безвідповідальним, коли йдеться про такі життєво важливі питання, як людські життя та національна безпека», — заявив Лі Чже Мьон.
Він також розповів, що в уряді Південної Кореї були заклики самим оприлюднити інформацію про прибуття військових, оскільки це могло позитивно вплинути на політичні рейтинги. Однак, за словами президента, влада ухвалила рішення зберегти конфіденційність.
За даними видання The Korea Times, до цього уряд Південної Кореї не підтверджував, що військові КНДР уже прибули до країни з посиланням на можливі ризики для безпеки самих полонених та їхніх родичів, які залишаються у Північній Кореї.
Водночас представник адміністрації президента Південної Кореї заявив, що Сеул заздалегідь знав про намір Зеленського розповісти про передавання військових. Українська сторона попередила про це, однак, за словами чиновника, не уточнила, як саме ця інформація прозвучить під час виступу.
Що відповіли в Києві
Водночас в Офісі президента у відповідь на запит інформагентства Yonhap наголосили, що публічно оголосили лише про передавання двох полонених Південній Кореї. Жодних деталей самого процесу українська сторона, за її словами, не розкривала.
У Києві також не бачать підстав приховувати сам факт того, що військових КНДР передали Сеулу, і вважають дивним тримати таку подію в таємниці.
За даними джерела РБК-Україна в ОП, на Банковій також звернули увагу, що Київ не оголошував жодних чутливих деталей. Водночас в ОП наголосили, що питання військовополонених є чутливим для українського суспільства, тому подібні процеси не тримають в таємниці.
