Завершення війни в Україні не може бути забезпечене одним всеосяжним мирним договором. Для досягнення стійкого миру необхідна складна система взаємопов’язаних домовленостей між Україною, Росією, Європейським Союзом, НАТО та США.
Таку думку висловив колишній британський дипломат і експерт Квінсійського інституту Іан Прауд у колонці для видання Responsible Statecraft.
Прауд наголошує, що європейським лідерам варто відмовитися від «самоповторюваних самітів» і перейти до реального переговорного процесу із залученням усіх ключових сторін, включно з Росією, у форматі, подібному до Гельсінської конференції.
Він вважає, що тривалий мир потребує не одного документа, а комплексу угод, які охоплюватимуть різні виміри безпеки та політики.
Коментуючи заяви колишнього американського дипломата Дена Фріда, Прауд зазначає, що теза про те, що Росія нібито може просто завершити війну без переговорів, лише ускладнює досягнення миру. Він вважає, що подібна логіка, закладена в політику санкцій, фактично відтермінувала можливість домовленостей ще з часів Мінських угод.
Мир як система окремих угод
Автор підкреслює, що «єдиної мирної угоди» для України не існує в реалістичному вигляді. Натомість необхідно одночасно узгодити щонайменше чотири ключові блоки:
- двосторонню угоду між Україною та Росією щодо територій, безпеки та гуманітарних питань;
- дорожню карту вступу України до ЄС із визначеними умовами та етапами;
- окрему угоду між Росією та Європою щодо майбутніх відносин і санкційної політики;
- домовленості в межах НАТО щодо гарантій безпеки та майбутнього членства України.
Перспектива довгих переговорів
Прауд зазначає, що ці процеси є настільки складними, що потребуватимуть окремих переговорних форматів і тривалих консультацій. Він також підкреслює, що питання безпеки України неможливо відокремити від ширшої архітектури європейської безпеки.
На думку автора, нинішній дипломатичний процес є недостатнім і фрагментованим. Він закликає до запуску масштабної міжнародної конференції, яка могла б стати аналогом Гельсінського процесу 1975 року, і об’єднати всі сторони заради формування нової системи безпеки в Європі.
Водночас Прауд визнає, що політична воля до такого формату наразі виглядає обмеженою, і тому швидкого прогресу в переговорах очікувати не варто.
