Любий читачу, що може бути кращим за вечір, коли можна залишити буденність за воротами замку, одягнути найкращу сукню чи костюм і бодай на кілька годин опинитися в іншій епосі? Саме так і зробили ми, журналісти «Баношу», завітавши 30 серпня на «Bridgerton Ball» в Ужгородському замку. І, мушу зізнатися, пані та панове, ця історія варта того, щоб про неї розповісти.
Щойно опинившись за воротами замку, ми зрозуміли: цього вечора тут панують зовсім інші правила. Бальні сукні, костюми, рукавички й маски змішалися з живою музикою, танцями та світськими розмовами. А серед гостей, здається, було чимало тих, хто поставився до дрескоду дуже серйозно.
Втім, за кожним балом стоїть той, хто одного дня наважився його влаштувати. Цього разу такою людиною стала Марина Гелетей, яка разом із командою NoName вирішила перенести атмосферу «Бріджертонів» з екрана в Ужгородський замок.
Для самої Марини ця історія почалася не з організації події, а з перегляду серіалу. Після початку повномасштабної війни «Бріджертони» стали для неї способом хоча б ненадовго відволіктися від реальності.
«З початком війни я підсіла на цей серіал. І це був такий момент у дні, коли я забувала про все і жила просто цією маленькою казкою», – розповідає Марина.
Згодом ця «маленька казка» отримала цілком реальні декорації – Ужгородський замок, гостей у святкових образах і програму, що мала нагадувати бал зі світських хронік.
Цього вечора обрати одного «діаманта сезону» було б неабияким викликом. Кожна гостя по-своєму привертала увагу: хтось обрав пишну бальну сукню, хтось зробив ставку на маску чи вишукані аксесуари, а хтось створив образ, який нагадував героїнь самого серіалу.
Та за кожною леді чи джентльменом стояла своя маленька історія. Олеся розповіла, що сукню замовила завчасно, а ось із взуттям та окремими деталями визначалася вже в останню хвилину.
Святославу ж заради костюма довелося вирушити до Львова. Щоправда, на цьому пригоди не закінчилися – чоловік залишив костюм у костюмерній і мусив повертатися за ним автомобілем.
«Але все-таки я тут із костюмом, тож усе супер», – жартує Святослав.
Однією з частин програми став танцювальний майстер-клас. Хореограф показував гостям рухи та комбінації, а охочі могли спробувати повторити їх самостійно.
Для Наталії це виявилося не так просто, адже всі рухи потрібно було одночасно запам’ятовувати й повторювати.
«Цікаво, складно запам’ятати всі рухи, зорієнтуватися, побачити, але ми дуже цього очікували», – розповіла Наталія.
Та навіть якщо хтось не встиг опанувати всі па, приводів для гарного настрою вистачало. Учасниця Валерія зізналася, що не очікувала настільки атмосферного вечора.
«Я не очікувала дуже багато, але все таке атмосферне. Це дуже класно. Відчуваєш себе дівчинкою на цьому балі», – розповіла Валерія.
І, схоже, саме атмосфера стала однією з тих речей, заради яких гості прийшли цього вечора до замку. Костюми, маски, музика та сама локація допомогли створити відчуття, ніби звичайний серпневий вечір на кілька годин змінив свої правила.
Але, любий читачу, хороший бал – це не лише танці та красиві вбрання. Цього вечора тут пам’ятали й про тих, кому потрібна підтримка.
Під час «Bridgerton Ball» провели благодійну лотерею з подарунками від партнерів. Кошти від продажів передадуть на збір ужгородської волонтерки Олександри Кость, відомої під псевдонімом «Шутиминя».
Тож цього вечора гості Ужгородського замку отримали можливість не лише потанцювати, послухати музику чи приміряти незвичний образ, а й долучитися до доброї справи.
Чи стане «Bridgerton Ball» традицією – покаже час. А поки команда NoName продовжує працювати над новими культурними та тематичними подіями на Закарпатті.
А нам, журналістам «Баношу», залишається лише додати: якщо одного дня вам знову запропонують залишити буденність за воротами замку, можливо, не варто відмовлятися від запрошення.
