Національний банк України (НБУ) до 40-х роковин техногенної катастрофи на Чорнобильській АЕС випустив діві пам’ятні монети. Одна з них “Чорнобиль. Відродження. Зубр” увійшла до серії “Флора і фауна України”, яка завершила цей модельний ряд. Інша присвячена ліквідаторам та називається “Тим, хто врятував світ. 40 років Чорнобильської катастрофи”.
Про це повідомила пресслужба регулятора, передає Суспільне.
Пам’ятна монета “Чорнобиль. Відродження. Зубр”
Щодо монети “Чорнобиль. Відродження. Зубр” у НБУ кажуть, що сьогодні зона відчуження – це не лише місце пам’яті про трагедію, але й “унікальний природний простір”, де життя відновлюється своїм шляхом.
“Через 40 років після катастрофи тут знову живуть рідкісні тварини: зубри, бурі ведмеді, лосі, рисі, коні Пржевальського та чорні лелеки. Кожному з них ми присвятили пам’ятну монету, яка увійшла до серії “Флора і фауна України”. І тепер завершуємо цей монетний ряд новою пам’ятною монетою”, — йдеться у повідомленні.
Регулятор зауважив, що зубр – велична й унікальна тварина, занесена до Червоної книги України ще в 1980 році.
“Колись зниклий із цих територій через браконьєрство він несподівано повернувся. Уперше його помітили в Чорнобильській зоні у 2012 році й після того неодноразово фіксували присутність цієї тварини в різних частинах зони відчуження. На жаль, міжнародний проєкт із відновлення їхньої популяції, запланований на 2022 рік, поки не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення. Але попри це, природа не здається”, — додають у НБУ.
Дизайн монети
Номінал пам’ятної монети “Чорнобиль. Відродження. Зубр” — 5 гривень. На її аверсі зображено символічне колесо життя, що знаменує відродження природи.
У центрі – стилізований міжнародний знак “Радіаційна загроза”, оповитий листям, навколо якого зображені тварини, популяції яких розвиваються у 30-кілометровій зоні відчуження, що стала своєрідним резерватом для розмноження, зокрема, ведмедя бурого, лося, зубра, рисі, коня Пржевальського та лелеки чорного.
На реверсі на тлі пейзажу зображено зубра (кольоровий друк).
Художник – Наталія Фандікова, а скульпторами стали Анатолій та Володимир Дем’яненки. Тираж монети – 40 тисяч штук (у тому числі 20 тисяч штук у сувенірному пакованні).
Пам’ятна монета “Тим, хто врятував світ. 40 років Чорнобильської катастрофи”
Під час презентації монети очільник Нацбанку Андрій Пишний заявив, що вона присвячена 40-м роковинам трагедії на ЧАЕС та її ліквідаторам. За його словами, працюючи над її дизайном, регулятор “прискіпливо шукав правильну тональність”, адже, мовляв, події 26 квітня 1986 року — це “страшні спогади для мільйонів українців”.
Посадовець зауважив, що ще одне символічне завдання монети – подякувати усім ліквідаторам Чорнобильської катастрофи, які стали щитом для країни.
“Тим, хто врятував світ” – саме так ми й назвали монету. І ця назва перегукується з однойменним пам’ятником, встановленим у Чорнобилі у пам’ять про пожежників, які в перші хвилини аварії взяли на себе удар вогняної стихії. Українці пам’ятатимуть їх відданість і той біль, що пронісся усією країною”, – сказав Пишний.
Дизайн монети
Номінал пам’ятної монети “Тим, хто врятував світ. 40 років Чорнобильської катастрофи” — 5 гривень. На її аверсі розміщено напис “Чорноб”, у якому перші дві літери стилізовано під число 40, що символічно поєднує часовий вимір трагедії з її назвою. Незавершене зображення букви “Б” відіграє роль композиційного переходу до реверсу.
На реверсі розміщено напис “Біль”, який за змістом перегукується з незавершеним словом на аверсі, а також нагадує про страждання, спричинені наслідками Чорнобильської катастрофи, і глибоку скорботу, що назавжди закарбувалася в колективній пам’яті.
Художник — Микола Коваленко. Тираж монети – до 50 тисяч штук у сувенірному пакованні.
Вибух на четвертому енергоблоці ЧАЕС, що стався 26 квітня 1986 року, — найбільша ядерна катастрофа минулого століття та наймасштабніша техногенна аварія в історії людства за кількістю загиблих і постраждалих.
