Ужгород — найменший обласний центр України за площею (близько 40 км²). Станом на 2001 рік тут проживали 117,6 тисячі людей. Місто розташоване на висоті приблизно 137 метрів над рівнем моря, на берегах річки Уж, поруч із Карпатами.
Його історія налічує понад тисячу років і пов’язана з тим, що Ужгород завжди був на перетині різних шляхів, культур і держав.
Коли з’явилося місто
Поселення людей території сучасного Ужгорода датують ще приблизно 100 тисяч років тому — про це свідчать археологічні знахідки.
Точну дату заснування міста визначити складно. Є кілька версій:
- 872 рік — згадка в угорській хроніці «Gesta Hungarorum»;
- 1154 рік — згадка в арабського географа Аль-Ідрісі;
Походження назви та перші поселення
Назва «Ужгород» походить від річки Уж, яка протікає через місто. Протягом своєї історії воно мало різні назви: Ungvár, Унгвар, Гунгвар, Онгвар, Унгуйвар, Унгоград, Гункбар, Оуггород. Усі вони мають подібне значення — «місто» або «замок на річці Уж».
Першими мешканцями цих територій вважають білих хорватів. Приблизно у IX столітті тут сформувалося слов’янське князівство, яке за переказами, очолював князь Лаборець.
У X–XI століттях, за однією з версій, територію захопили угорські племена. Тоді місто отримало назву Унгвар, а місцева фортеця стала важливим оборонним пунктом у регіоні.
Через вигідне розташування місто неодноразово зазнавало нападів. Половцям не вдалося його захопити, однак татаро-монголи зруйнували поселення. Після цього у середині XIII століття угорський король Бела IV розпочав відбудову: з’явилося нове місто Унгвар, укріплена фортеця та храм — Горянська ротонда, яка збереглася донині.
У цей період Ужгород став адміністративним центром комітату Унг і залишався ним понад 700 років — до ліквідації цієї одиниці під час Першої світової війни.
Період Другетів: розвиток міста
У 1318 році Ужгород за однією з версій, перейшов до італійських графів Другетів. Це була знатна родина, яка походила з Неаполітанського королівства і служила угорським королям. За свою службу вони отримали у володіння землі на території сучасного Закарпаття, зокрема й Ужгород.
Другети керували містом понад три століття і значною мірою вплинули на його розвиток. Саме за їхнього правління:
- збудували кам’яний замок;
- почали активно розвиватися ремесла;
- з’явилися школа і міст через річку Уж;
- навколо замку почали селитися ремісники, селяни та слуги;
- місто отримало право проводити ярмарки;
- у 1430 році Ужгород отримав статус привілейованого міста.
Також за часів Другетів у місті розвивалися сільське господарство, садівництво та виноградарство, що стало важливою частиною економіки Ужгорода.
Війни і відновлення
У XVI–XVII століттях Ужгород неодноразово руйнували через війни. Але щоразу він відновлювався і продовжував розвиватися.
У цей період:
- з’являється герб міста (1675 рік);
- будується єзуїтська колегія — перший навчальний заклад;
- укладається Ужгородська церковна унія.
XVIII–XIX століття: перехід під владу Австрії та розвиток освіти
У 1711 році Ужгород перейшов під контроль австрійських військ. Відтоді місто перебувало переважно під управлінням державної казни, а не окремих феодалів.
У цей період Ужгород став відомим завдяки ярмаркам, на які приїжджали купці з різних країн Європи. Це сприяло економічному розвитку міста, зокрема розбудові його лівобережної частини.
Важливі зміни відбулися у 1775 році, коли до Ужгорода з Мукачева перенесли осідок єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії. За рішенням імператриці Марії Терезії єпископ Андрій Бачинський отримав у користування єзуїтську колегію, церкву та Ужгородський замок.
У місті почала діяти богословська семінарія. Це сприяло тому, що Ужгород швидко став одним із головних освітніх і культурних центрів регіону.
У XIX столітті почався активний розвиток:
- з’явилися фабрики;
- відкрили друкарню;
- проклали залізницю;
- провели телеграф;
- у 1902 році запрацювала електростанція;
- у 1904 році відкрився театр.
ХХ століття: розвиток у складі Чехословаччини та війна
У січні 1919 року в Ужгород увійшли чехословацькі війська. Відтоді місто стало частиною Підкарпатської Русі у складі Чехословаччини. Завдяки статусу автономного краю Ужгород отримав роль адміністративного центру, що вплинуло на його активний розвиток.
У цей період у місті реалізували масштабні інфраструктурні проєкти. За рішенням уряду Чехословаччини збудували новий район «Малий Галагов». Тут звели адміністративні будівлі — Земську управу, банк, пошту, суди, а також житлові споруди і транспортний міст.
Паралельно облаштовували набережні річки Уж, які засадили липами, а нові райони — сакурами. У місті відкрили аеропорт, збудували гідроелектростанцію, нові навчальні заклади та училища. Активно розвивалося культурне і суспільно-політичне життя.
Друга світова війна призупинила цей розвиток. Згідно з Першим Віденським арбітражем Ужгород відійшов до Угорщини. У цей період у місті відбувалися політичні та етнічні утиски.
27 жовтня 1944 року Ужгород звільнили від окупації. Після цього місто стало адміністративним центром Закарпатської області у складі Української РСР і залишалося ним до проголошення незалежності України.
Ужгород сьогодні
У 1991 році Ужгород став частиною незалежної України.
Сьогодні місто залишається важливим культурним, освітнім і туристичним осередком регіону.
Тут функціонують університет, театри, музеї, філармонія, а також працюють освітні та наукові установи. Ужгород приваблює туристів історичною забудовою, набережними річки Уж, цвітінням сакур і багатонаціональною культурною спадщиною.
Місто продовжує розвиватися: оновлюється інфраструктура, з’являються нові житлові квартали, зберігаються історичні пам’ятки. Водночас Ужгород зберігає статус прикордонного міста, яке формувалося під впливом різних культур і держав.
Автор: Анастасія Джупіна
