Без компромісів із совістю: Гераскевич вийшов на старт із пам’яттю на шоломі

Під час тренування до Зимових Олімпійських ігор 2026 український скелетоніст Владислав Гераскевич вийшов на старт у шоломі з фотографіями українських спортсменів, які загинули внаслідок російського вторгнення в Україну.

Про це розповіли на Facebook-сторінці “Ми Українці”.

Це не була ані провокація, ані емоційний жест для камер. Про своє рішення Владислав сказав дуже просто в коментарі Reuters:

«Деякі з них були моїми друзями».

На шоломі — обличчя спортсменів із різних видів спорту, яких убила війна:

  • важкоатлетка-підліток Аліна Перегудова,
  • боксер Павло Іщенко,
  • хокеїст Олексій Логінов,
  • актор і спортсмен Іван Кононенко,
  • спортсмен і тренер зі стрибків у воду Микита Козубенко,
  • стрілець Олексій Хабаров,
  • танцівниця Дар’я Курдель,
  • фігурист Дмитро Шарпар.

Для Владислава це не «акція» і не символ для публіки. Це особисте нагадування про людей, які були частиною українського спортивного середовища і більше не мають змоги тренуватися, виступати чи просто жити.

Втім, Міжнародний олімпійський комітет вирішив інакше. У МОК заявили, що такі зображення є «занадто політичними», і заборонили виступати в цьому шоломі. Як альтернативу запропонували «компроміс» — чорну пов’язку.

Тобто пам’ять — дозволена, якщо вона без облич, без імен і без правди.

Попри це Владислав вийшов у цьому шоломі на тренування — і показав другий найкращий час. Без компромісів із совістю. Без символічних жестів «для галочки». Просто швидкість, робота і позиція.

На підтримку українського спортсмена публічно виступили:

  • олімпійська чемпіонка Ольга Харлан, яка різко розкритикувала позицію МОК;
  • Президент України Володимир Зеленський, який подякував Владиславу за принциповість;
  • легендарний воротар НХЛ Домінік Гашек, який наголосив, що нейтральність у війні — це співучасть у замовчуванні.

Бо є речі, де «нейтральна позиція» — це не баланс, а втеча.

Справжній спорт — це не лише секунди, метри й медалі. Це ще й пам’ять, гідність і готовність не знімати правду, навіть коли цього дуже хочуть інші.