Сьогодні, 30 жовтня, в Ужгороді провели в останню дорогу захисника України Дмитра Леонідовича Шевчука. Воїн загинув у березні 2025 року, захищаючи Україну від російських окупантів.
Чин похорону відбувся на площі Народній. Попрощатися із Дмитром прийшли рідні, близькі, друзі, побратими, представники духовенства та ужгородці.
Дмитро Шевчук народився 4 лютого 1989 року в Ужгороді. Навчався у школі №6 імені В. С. Гренджі-Донського. Паралельно відвідував дитячу школу мистецтв, де навчався одразу на двох відділеннях — фортепіанному та художньому. Захоплювався спортом, зокрема футболом.
Після закінчення школи вступив до професійно-технічного училища №5, де здобув професію діловода. Згодом три роки проходив контрактну службу у Збройних силах України та мав відзнаки Харківського військового центру.
Особливе місце у житті Дмитра посідала музика. Він був учасником закарпатського гурту «Вандор», разом із яким брав активну участь у культурному житті Ужгорода. У 2019 році колектив представляв Закарпаття на всеукраїнському фестивалі-конкурсі «Червона рута», де здобув перше місце.
Після початку повномасштабного вторгнення, у 2022 році, Дмитро добровольцем став на захист України.
Він служив у лавах 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, був старшим солдатом, кулеметником гірсько-штурмового взводу. Воював на Запорізькому напрямку.
Під час бойових дій Дмитро отримував поранення, однак продовжував службу. Рідні згадують: він ніколи не залишав побратимів у біді, допомагав виносити з поля бою поранених та загиблих.
Свій останній, 36-й день народження Дмитро зустрів на фронті — в окопі під час виконання бойового завдання.
13 березня 2025 року Дмитро Шевчук загинув під час виконання бойового завдання біля села П’ятихатки на Запоріжжі. Після цього захисник тривалий час вважався зниклим безвісти. Лише через понад півтора року він зміг повернутися додому — востаннє.
У мирному житті Дмитра згадують як веселу, чуйну та комунікабельну людину, талановитого музиканта, людину з різносторонніми інтересами та великою кількістю друзів.
У Дмитра залишилися мама Ірина, молодший брат Ігор, донечка Серафима та наречена Ліана.
Сьогодні Ужгород схилив голову у скорботі, проводжаючи свого захисника в останню дорогу.
Вічна пам’ять і шана Дмитру Шевчуку. Герої не вмирають.
Підписуйтесь на нас у соцмережах: Фейсбук/Телеграм/Інстаграм/Тік-ток
