17 листопада у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького відбулася публічна лекція «У пошуках минулого: дослідницька спадщина Андраша Комаромі». Захід присвятили 165-річчю від дня народження історика, архіваріуса та літературознавця, який зробив вагомий внесок у дослідження історії Угорщини та Закарпаття.
Про це повідомляє Ужгородський замок, Краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького.
Під час зустрічі учасники дізналися більше про життєвий шлях науковця, його професійну діяльність та дослідницьку спадщину. Лекція стала нагодою привернути увагу до постаті вченого, чиє ім’я залишається недостатньо відомим широкому загалу, попри значення його праць для вивчення минулого нашого краю.

Андраш Комаромі народився 18 листопада 1861 року в селі Петрово на території сучасного Берегівського району. Освіту здобував у Мараморош-Сігетській реформатській гімназії та Будапештському університеті. Професійну діяльність розпочав в Угорському національному музеї, а згодом працював в Угорському державному архіві.
Його наукові досягнення отримали визнання: у 1895 році Комаромі обрали членом-кореспондентом Угорської академії наук, а в 1917 році він став головним архіваріусом Угорщини.
Дослідник вивчав історію Угорщини XVI–XVII століть, генеалогію шляхетських родин, архівні документи та історичні джерела. Також він був автором численних наукових праць, редактором історичних часописів «Nagy Iván» та «Történelmi Tár». Його дослідження про угорських гайдуків досі мають значення для історичної науки.
Особливу увагу Андраш Комаромі приділяв історії рідної Угочанщини. Серед його праць — дослідження про Угочанський комітат, замок Нялаб, родину Перені та історичні події періоду куруців. Учений також планував створити узагальнену історію Угочанського комітату, однак завершити цей задум не вдалося. Водночас зібрані ним документи та опубліковані матеріали стали важливим джерелом для подальших досліджень регіону.
Під час лекції згадали й сучасних закарпатських науковців, які вивчають та популяризують спадщину Комаромі. Зокрема, Чатарі Дьордя, Керестень Балажа, Йосипа Кобаля, Олену Кобаль та Ріхарда Міхока. Їхні дослідження допомагають краще зрозуміти біографію вченого, його наукову діяльність та значення зібраних ним архівних матеріалів.
Як зазначив завідувач відділу науково-освітньої роботи музею Михайло Лесів, праці Андраша Комаромі містять цінні відомості про історію Угочанського комітату, місцеву шляхту, маєткові господарства та суспільні відносини XVI–XVII століть.
Проведення таких заходів допомагає повертати до історичної пам’яті імена дослідників, чия діяльність була тісно пов’язана із Закарпаттям, та відкривати широкому загалу маловідомі сторінки минулого краю.
Підписуйтесь на нас у соцмережах: Фейсбук/Телеграм/Інстаграм/Тік-ток










Залиште коментар
Розгорнути ▼