Прикордонник Андрій із позивним «Марсель» родом із Коломиї Івано-Франківської області. Службу у прикордонному відомстві він розпочав у 2024 році, коли його призначили до Чопського прикордонного загону на Закарпатті. Згодом чоловік долучився до бойового підрозділу та вирушив захищати Україну від російських окупантів.
Про це повідомляє 94 прикордонний загін.
Відтоді на військового чекали численні ротації на півночі та сході країни, зокрема на Курщині. У мінометному розрахунку Андрій пройшов шлях від номера обслуги до навідника, а нині сам очолює розрахунок і працює з 82-мм та 120-мм мінометами.

За словами прикордонника, однією з найцінніших нагород за його роботу є вдячність побратимів. Особливо тоді, коли після бою вони підходять і дякують за те, що мінометники не дали противнику дістатися їхніх позицій. На Сумщині та Чернігівщині розрахунок «Марселя» знищував живу силу та скупчення російських військових.
Військовий наголошує, що війна складається не лише з бойових зіткнень, а й із щоденної важкої праці. Іноді доводилося долати кілька кілометрів із 16-кілограмовими мінами у пластикових ношах, оскільки підвезти боєприпаси, воду та продукти не було можливості.
«Війна — це не лише постріли, а й щоденна важка праця. Бувало, доводилося носити 16-кілограмові міни на кілька кілометрів у пластикових ношах, бо підвезти туди не було можливості, так само як і воду та провізію. Це виснажливо, але ти розумієш, заради чого ти це робиш», — розповідає Андрій.
На Харківщині його підрозділ місяцями утримував позиції, живучи у підвалі. Звичайний вихід раз на два тижні до села, щоб поповнити запаси продуктів і побути на сонці, був ризикованим, але сприймався військовими як справжнє свято.
Попри втому та розуміння, що шлях до миру може бути довгим, «Марсель» не втрачає віри у майбутнє. Після перемоги він мріє повернутися на рідне Прикарпаття, одружитися, збудувати власний будинок, виховувати дітей і жити у тиші та спокої.
Наразі прикордонник разом зі своїм підрозділом продовжує виконувати бойові завдання на Харківщині. Він налаштований боротися до повного звільнення української території від окупантів.
«Коли робиш щось корисне для своєї країни, з’являється відчуття, що ти справді чогось вартий у цьому світі», — переконаний Андрій.
Підписуйтесь на нас у соцмережах: Фейсбук/Телеграм/Інстаграм/Тік-ток










Залиште коментар
Розгорнути ▼