Боєць 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Ігор до повномасштабної війни мав стабільне життя за кордоном — працював у Польщі, добре заробляв і міг залишитися там надовго. Проте після початку вторгнення він вирішив повернутися в Україну та долучитися до війська.
Про це розповіли на Facebook-сторінці 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.
34-річний військовий розповідає, що працював у сфері будівництва, електрики та систем відеоспостереження, заробляючи близько 3,5 тисяч доларів на місяць. Однак уже за місяць після початку війни ухвалив рішення повернутися додому — підтримати батьків і допомогти друзям, які служили.
Ще до мобілізації Ігор активно допомагав армії як волонтер: разом із друзями перевозив автомобілі та доставляв необхідну допомогу військовим. Згодом він самостійно приєднався до лав ЗСУ, обравши службу в 128-й бригаді.
На передовій Ігор провів сім місяців. За його словами, найбільше психологічне навантаження створюють не артилерійські обстріли, а атаки FPV-дронів, звук яких постійно тримає в напрузі та виснажує морально.
Вижити допомагали базові заходи безпеки — ретельне укріплення позицій і постійна робота над захистом укриттів. Саме це, переконаний військовий, не раз рятувало життя.
Одним із найнебезпечніших моментів стала ситуація, коли ворожі військові підійшли майже впритул до позиції. Почувши їхню розмову, Ігор застосував міну, після чого противник відступив.
Окремо він згадує евакуацію пораненого побратима. Після ротації підрозділ отримав повідомлення про пораненого бійця, і Ігор разом із товаришем повернувся назад на позиції. Того дня йому довелося подолати близько п’яти кілометрів, частину шляху несучи пораненого, який підірвався на міні. Евакуацію вдалося провести успішно.
Попри пережите, Ігор із впевненістю говорить про майбутнє: після війни планує повернутися до будівельної справи та створити власну компанію, адже переконаний — країну чекає масштабна відбудова.
