Борщівник Сосновського — одна з найнебезпечніших інвазійних рослин в Україні. Сьогодні його можна побачити вздовж доріг, берегів річок, на покинутих земельних ділянках і навіть поблизу населених пунктів. Рослина швидко захоплює нові території, витісняє місцеву флору та становить серйозну небезпеку для здоров’я людей.
Як борщівник з’явився в Україні
У 50–60-х роках минулого століття борщівник Сосновського масово завозили із Кавказу як перспективну кормову культуру для великої рогатої худоби. Передбачалося, що завдяки швидкому росту та великій зеленій масі він стане дешевим джерелом кормів.
Однак експеримент виявився невдалим. Згодом з’ясувалося, що рослина є агресивною, швидко розмножується насінням, майже не має природних ворогів і легко поширюється за межі полів. Через це від її вирощування відмовилися, але борщівник уже встиг закріпитися у природному середовищі.
Чим небезпечний борщівник
Найбільшу загрозу становить його сік. Він містить речовини — фуранокумарини, які різко підвищують чутливість шкіри до сонячного світла. Після контакту з рослиною та перебування на сонці людина може отримати сильні опіки, пухирі та тривалі ушкодження шкіри. Особливо небезпечний борщівник для дітей.
Крім цього, рослина швидко витісняє місцеві види, утворюючи густі зарості, що негативно впливають на біорізноманіття.
Як із борщівником борються на Закарпатті
Проблема не залишилася поза увагою влади. У серпні 2024 року Закарпатська обласна військова адміністрація затвердила План заходів щодо локалізації та ліквідації осередків борщівника Сосновського та амброзії полинолистої на 2024–2027 роки. Документ визначає відповідальних виконавців та заходи, які мають реалізовувати громади, районні військові адміністрації, державні служби й комунальні підприємства.
У відповідь на інформаційний запит БАНОШ Медіа Закарпаття в ОВА повідомили, що програми боротьби з борщівником уже затвердили Білківська, Пилипецька, Горінчівська, Полянська, Міжгірська, Іршавська, Баранинська, Перечинська, Ужгородська, Виноградівська, Вишківська та Кам’янська громади. У частині інших громад відповідні програми ще перебувають на розгляді.
Фінансування заходів уже передбачили сім громад: Пилипецька, Міжгірська, Горінчівська, Вишківська, Зарічанська, Довжанська та Холмківська.
Водночас у відповіді ОВА відсутні конкретні дані про площі поширення борщівника на Закарпатті, кількість осередків чи результати їх ліквідації. Натомість більшість статистичних показників у документі стосується боротьби з іншим небезпечним бур’яном — амброзією полинолистою.
У Головному управлінні Держпродспоживслужби в Закарпатській області наголошують, рослина становить серйозну небезпеку для здоров’я людей, адже її сік під дією сонячного світла може спричинити опіки шкіри, а також викликати алергічні реакції.
Фахівці рекомендують регулярно знищувати осередки борщівника. Найефективнішими методами вважають багаторазове скошування з видаленням кореня, застосування гербіцидів відповідно до вимог законодавства, а також випасання молодих рослин худобою. Усі роботи слід проводити лише у захисному одязі.
