Як масштабувати досвід Харкова з енергозабезпечення для порятунку українських мегаполісів? Багато аналітиків та експертів звернули увагу: на тлі катастрофічного стану з енергозабезпеченням в таких містах як Київ, Дніпро, Кривий Ріг, ситуація у Харкові виглядає значно краще, хоча це місто максимально наближене до лінії фронту. Звісно, тут виникає питання: як меру Харкова Ігорю Терехов вдалося впоратись з такими системними викликами? Адже цей досвід і напрацювання Терехова варто масштабувати на всю країну”, – наголосив експерт.
Він нагадав, що високо оцінили готовність Харкова до енергетичних криз президент Володимир Зеленський і новий міністр енергетики, колишній прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Шмигаль як енергетик за фахом вказав, що Київ підготувався значно гірше. До речі, з цього приводу президент анонсував створення в Києві окремого штабу, який координуватиме відновлювальні роботи та стабільність постачання електроенергії й тепла. І це – також за прикладом Харкова. У цьому місті створений Тереховим штаб вже довів свою ефективність”, – зазначив Кущ.
На його думку, те, що на державному рівні вирішили запроваджувати найкращі практики місцевого управління, в першу чергу з формування на базі окремих мегаполісів справжніх енергоостровів з децентралізованою, диверсифікованою комунальною енергетикою (саме такий формат і з’явився у Харкові) – вселяє надію.
“В чому ж унікальність досвіду Харкова? У створеній структурі та умовах, які дозволяють оперативно вирішувати енергетичні кризові явища, що виникають у місті. Тобто це оперативне подолання перманентних надзвичайних ситуацій в режимі 24/7. У Харкові чітко розписані алгоритми дій, зон відповідальності, таймінги розв’язання поставлених завдань, підготовлені люди, ефективно використовуються кошти місцевого бюджету. Що стосується енергетики – це побудова окремих енергоостровів, які, з одного боку, не залежать один одного, а з іншого – складають єдину систему”, – розповів аналітик.
Він наголосив, що такий підхід і є прикладом справжньої децентралізації та диверсифікації комунальної енергетики в режимі енергоострову.
“Візьмемо такий приклад. Під час війни в одній з Міських лікарень Харкова відкрили сонячну електростанцію. Вона складається з майже сотні сонячних панелей потужністю більше 500 Вт. В цій лікарні надають медичну допомогу тисячам пацієнтів із Харкова та області. Якщо у Києві нещодавно під час обстрілів деякі лікарні “повисли” на генераторах або взагалі були знеструмлені, то у Харкові такі лікарні мають власну електрику, хоча раніше і вони під час обстрілів регулярно стикались з перебоями в електропостачанні. Саме тому досвід Харкова потрібно масштабувати і на інші українські мегаполіси”, – резюмував Олексій Кущ.
