Архівні знімки розповідають про життя, побут і особливі події Закарпаття, показуючи край таким, яким його бачили наші предки. На цих фото — атмосфера минулих епох: від величних полювань і урочистих весіль до щоденного життя в селах та містечках. Кожен кадр — це унікальний погляд у минуле, що дозволяє краще зрозуміти історію і традиції краю.
з фотоальбому «Svobodná Podkarpatská Rus»
добірка світлин краєзнавця Михайла Марковича
За легендою кілька сотень років тому повертався додому з отарою овець гуцул Іван Струк. Була гарна погода, однак раптово вдарили морози, раптова зима засипала дорогу снігом. Зрозумівши, що отару провести через перевал не вдасться, Струк повернувся в долину. У ясеновому лісі зробив кошару, поваливши «по кругу» дерева, і залишив овець напризволяще, а сам повернувся додому. Весною Іван Струк з сином вернувся на місце де залишив худобу, аби хоча б зібрати вовну, він був вражений: уся отара залишилась живою та ще й з приплодом. Тільки чудом можна було пояснити таке. Струк збудував на цім місці каплицю з найбільшого ясеня, а в долині заснував село, назвавши його Ясіня. Пізніше на місці каплиці збудували церкву.
світлина чеського фотографа Яроміра Функе (Jaromír Funke)
добірка світлин краєзнавця Михайла Марковича
з добірки світлин краєзнавця Михайла Марковича
Про Хустський з’їзд та Акт Злуки, які мали місце в 1919р., не забули. Перше офіційне святкування визначних подій відбулося у січні 1939 р. у столиці Карпатської України – Хусті.
світлина РБК
архів краєзнавця Михайла Марковича
архів краєзнавця Михайла Марковича
добірка світлин краєзнавця Михайла Марковича
Степан Пап (уродженець Хустщини) ще у гімназії вступив до Пласту, став першим курінним «Самотніх Рисей», а згодом — комендантом Українського Пласту на Закарпатті. У 1939 році воював у Карпатській Січі, а від 1940-го — референт пропаганди ОУН(Б) і редактор підпільної газети «Чин». Автор відомої брошури «Обвинувачую Мадярщину».
1941-го закінчив Ужгородську семінарію, став священником. У 1942 році угорський суд засудив його на 12 років ув’язнення, але на волю вийшов у 1945-му. Після заборони Греко-Католицької Церкви працював у колгоспі, пізніше — юристом у Кошицях.
з архіву Австрійської національної бібліотеки (Österreichische Nationalbibliothek)
В юності її називали однією з найкрасивіших наречених Європи. У 17 років вона вийшла заміж за 40-річного Карла Людвіга. Під час Першої світової війни працювала медсестрою під ім’ям сестра Мікаела та співпрацювала з Червоним Хрестом. Відпочиваючи на полюванні, зупинялася у колибах зі смереки.
🗂 Архів: Österreichische Nationalbibliothek.
