Закарпаття завжди було місцем, де межі культур, мов і традицій перепліталися так тісно, що інколи важко провести чітку лінію між «своїм» і «сусіднім». Тут століттями жили русини, українці, угорці, словаки, євреї, румуни, німці.
Журналісти «Баношу» вирішили зазирнути в одну особливо промовисту частину локальної історії – закарпатські прізвища. Бо немає нічого чеснішого й правдивішого, ніж прізвище, яке носили наші прадіди, і яке сьогодні продовжує говорити про минуле краю більше за будь-які архіви. Ми зібрали походження найяскравіших, найпоширеніших і найрідкісніших закарпатських прізвищ та деякі цікаві історії, які стоять за ними.
Чому закарпатські прізвища – особливі?
У більшості регіонів України прізвища формувалися більш-менш однотипно.
На Закарпатті – ні. Причина проста: край постійно переходив від однієї держави до іншої, а разом з владою змінювалися і мови, які впливали на офіційні записи: старослов’янська, угорська, німецька, словацька, чеська, латина. Через це одне й те саме прізвище могло мати кілька різних версій, а інколи – дуже екзотично звучати.
Крім того, тутешні роди формувалися під впливом складних життєвих обставин, де сім’я була не лише спільнотою кровних зв’язків, а й опорою для всієї громади. Завдяки цьому карпатські прізвища легко розгадати: одні беруть початок від назв сіл чи річок, інші пов’язані з давніми ремеслами, а деякі відображають риси характеру чи здобутки засновників роду.
Як географічні назви стали прізвищами
Коли кілька століть тому в Карпатах виникали нові поселення, людей часто відрізняли за місцем їхнього походження. Так з’явилися прізвища, пов’язані з географією:
За назвою села: Людей, які оселялися в новому селі, могли називати за їхнім рідним селом. Наприклад, “той, що з Косова” ставав Косівським, а “з Ясіня” – Ясінським. Ці прізвища досі зберігають пам’ять про давні міграції.
За назвою річки чи гори: Мешканці берегів річок або гірських масивів отримували прізвища, пов’язані з цими географічними об’єктами. Так, з берегів Черемошу походили Черемошні, а з долини Прута – Прутські.
За назвою урочища чи полонини: Навіть назви невеликих місцевостей, як-от урочища чи полонини, могли закріпитися в прізвищах. Наприклад, хтось, хто жив біля полонини Смотрич, міг стати Смотричем.
«Професійні» прізвища та прізвиська
У давнину прізвище було не просто спадковим ім’ям, а справжньою візитівкою людини, що відображала її місце в суспільстві та професійну діяльність. Особливо яскраво це простежується в Карпатах, де життя тісно перепліталося з працею та ремеслами.
Ремісничі династії: Ковалі, ткачі, гончарі – ці професії були настільки важливими для громади, що їхні назви стали прізвищами. Так, прізвища Коваль, Ткач, Гончар не лише вказували на рід занять, а й свідчили про приналежність до шанованого роду, який передавав свої вміння з покоління в покоління.
Господарські заняття: Пастухи та вівчарі отримували прізвища Пастух або Вівчар, а ті, хто займався землеробством, могли стати Жнецем чи Сіячем. Ці прізвища – живі свідки того, як праця формувала історію карпатських родин.
Унікальні таланти: Майстри столярної справи ставали Столярами, а бондарі – Бондарями. Такі прізвища, що походять від унікальних умінь, з часом перетворювалися на своєрідні “знаки якості”, підкреслюючи майстерність та спадковість.
Характер і зовнішність: У невеликих гірських селах, де кожен знав кожного, людей часто називали за їхніми рисами характеру (Веселий, Бистрий) або зовнішністю (Чорняк, Рудий).
Героїчні вчинки: Легенди розповідають про прізвища, що виникли завдяки героїчним вчинкам. Наприклад, предок, який врятував село від розбійників, міг отримати прізвище Геройчук або Ватаг.
Які прізвища були найпопулярнішими на Закарпатті 200 років тому?
Уявіть собі Закарпаття два століття тому, якби ми могли зазирнути в минуле і побачити, які прізвища найчастіше зустрічалися серед його мешканців. Завдяки аналізу даних перепису населення за 1828 рік, ми маємо можливість дізнатися про це. Дослідники ретельно вивчили понад 25 тисяч прізвищ, і ось яка картина вималювалася:
Топ-10 найпоширеніших прізвищ на Закарпатті у 1828 році:
1. Попович (245 носіїв)
2. Ковач (213 носіїв)
3. Товт (170 носіїв)
4. Молнар (136 носіїв)
5. Орос (130 носіїв)
6. Сабо (127 носіїв)
7. Варга (118 носіїв)
8. Надь (115 носіїв)
9. Русин (107 носіїв)
10. Пап (96 носіїв)
До другої десятки найпопулярніших увійшли такі прізвища, як Лендєл, Кіш, Деяк, Боднар, Шимон, Руснак, Балог, Гершко, Лемак та Роман.
Популярні угорські прізвища, які зустрічаються на Закарпатті
Ковач – це прямий відгомін угорського слова “kovács”, що означає “коваль”. Воно було у всіх районах області. Часто його говорять із наголосом на перший склад. Можливо тому, аби розрізняти власне ковалів та людей з таким прізвищем.
Боднар може мати два пояснення: або походить від угорського “bodnár” (бобер), або ж вказує на майстрів, які виготовляли бочки.
Балога походить від угорського “balog”, що означає “лівша” або “ліва рука”. Угорські антропоніми часто формувалися за принципом fizikai tulajdonságok (фізичних характеристик). Найпоширеніше воно у Мукачівському та Виноградівському районах. Згадується вперше у 1717 році.
Молнар – це угорське “molnár”, тобто “мірошник”.Угорські професійні прізвища (Molnár, Kovács, Szabó) – найчисельніша група угорських антропонімів, що активно проникли на Закарпаття в період 12-19 ст.
Пап (або Папп) походить від слова “pap”, що перекладається як “священник”.
Сабо означає “швець” або “кравець”, хоча існують і інші версії його походження, пов’язані з податками чи штрафами.
Шош походить від угорського “sós” – “солоний”, що, ймовірно, вказує на зв’язок з роботою на соляних копальнях.
Лендєл походить від угорського слова Lándzsa – «спис», але частіше асоціюється з місцевими топонімами. Існує також версія про походження від слова «лендель» – мешканець низовини. У карпатській антропонімії поширені «топографічні» прізвища – прив’язка до місцевості, де жив рід.
Ботар. Походить від угорського слова bottár – «чабан зі спеціальною палицею». Належить до групи професійних прізвищ, характерних для пастушої культури Марамороша та Боржави.
Сабов походить від угорського чоловічого імені Szabolcs, яке має давньоугорське коріння й, імовірно, означає «зміцнілий», «сильний». Також пов’язане з регіоном Саболч в Угорщині.
Гуцульські прізвища, які є популярними на Закарпатті
Романович. У давнину це прізвище часто належало представникам аристократичних родин. Варто зазначити, що це родове ім’я зустрічається в історичних документах серед шляхти Речі Посполитої, старшини Гетьманщини, православного духовенства та репресованих.
Гуцул. Це прізвище, яке носять українці, які переважно мешкають на Закарпатті та Івано-Франківщині. Цікаво, що в історичних записах воно згадується лише серед тих, хто зазнав репресій.
Бойчук. Це прізвище, ймовірно, походить від предків, які відважно захищали свою землю від ворогів.
Чорній. Ймовірно, це прізвище походить від темного кольору волосся його перших носіїв, які жили поблизу густих карпатських лісів.
Федорів. Це прізвище могли отримати люди, чия діяльність була пов’язана з релігійною сферою.
Пинтя. Походить або від слова «пинт» (міра для напоїв), або прив’язане до легендарного опришка Пинті. Сьогодні зустрічається найбільше у Рахівському районі.
Рідкісні та характерні лише для Закарпаття прізвища
Ось те, що робить історію прізвищ краю справді унікальною – локальні, майже ніде більше не зустрічаються.
Дуркот
Старе слов’янське прізвисько, можливо від «дуркати» (тупати, стукати). Дуже рідкісне, локальне.
Пажура / Пажор
Імовірно має ромське або угорське коріння. Утворене від слова, пов’язаного з «вартою» чи «сторожем».
Скакандій
Дуже рідкісне. Ймовірно – романо-слов’янське. Може означати «той, що стрибає», тобто прізвисько прудкої людини. Належить до «індивідуальних прізвиськних утворень», які виникали від особистої риси.
Де́як.Рідкісне прізвище, яке може походити від старої форми слова «дяк» або «декан».
Кіш. Може мати угорське походження, пов’язане зі словом «кіш» (кошик) або «кіш» (дім).
Гершко. Рідкісне прізвище, яке може мати зв’язок зі словом «герцог» або «герцогиня».
Шимон. Поширене прізвище, що походить від імені Симон.
Походження деякий популярних прізвищ на Закарпатті
Попович / Поповичук. Слов’янське походження: «син попа (священника)». На Закарпатті поширене завдяки міцній традиції священицьких родів греко-католицької церкви. Оскільки священики були поширені в кожному селі, їхніх дітей часто називали “поповичами” незалежно від родинних зв’язків.
Існують й інші прізвища, що походять від церковних посад. Наприклад, Попадич означає сина не самого священика, а його дружини. Попівник же, ймовірно, походить від попівни – доньки священика. Щодо прізвища Попик, то це може бути як зменшувальна форма від “піп” (можливо, через невеликий зріст), так і вказівка на сина священика.
Цікаво, що саме прізвище Поп може мати різні корені. Наприклад, на Іршавщині це було б “піп”, а в інших регіонах – “пуп” (не в значенні пупка). Ймовірно, його універсальне написання Поп пов’язане з угорською мовою, де це слово також означає священнослужителя. А біля Хуста зустрічалося прізвище Попа, яке не має жодного стосунку до анатомії. Румунською мовою “попа” також означає священика.
Ференц / Ференчак / Ференцович. Походить від угорського Ferenc – відповідника лат. Franciscus. Прізвища, утворені від канонічних імен (особливо латинського походження), масово формувалися на Закарпатті в часи Австро-Угорщини. «Ференчак» – зменшена або «народна» форма, характерна для гірських районів.
Юричко / Юрик / Юращук. Походження: слов’янське. Формується від імені «Юрій» (ст.-слов. Георгій). Карпатські прізвища на «-ко» є типовою формою зменшеного патроніма. За твердженням ономастів, вони формувалися переважно в 16 – 18 ст.
Гайдош / Гайдук / Гуйдик. Hajdú – воїн-піший, охоронець, сторож, інколи мандрівний пастух.Гайдуки – реальна історична кастова група в Угорщині та Трансильванії. Прізвище означає «нащадок гайдука», «той, хто служив у охороні».
Товт. Угорський титул або прізвисько.
Надь. Угорське слово, що означає «великий».
Варга. Від угорського слова «чоботар».
Гаваші. Означає полонинський або засніжений
Прізвище Шуфрич має коріння на Воловеччині та Мукачівщині. Воно походить від основи “Шуфря”, що є румунізованим варіантом давнього календарного імені Софрон.
Устич вказує на людину, яка прийняла християнство, найчастіше перейшовши з юдаїзму або, рідше, з мусульманства.
Прізвище Рябець походить з Міжгірщини й пов’язане з назвою риби – пструга (форелі). Цікаво, що назва риби згодом стала людським прізвищем.
Петьовка походить від імені Петро, яке на Закарпатті часто скорочують як Петьо. Також існує угорське слово “пітьовко”, що означає картоплину, тому походження цього прізвища може мати кілька версій.
Щодо прізвища Пинзеник, його походження досі залишається предметом дискусій і має кілька припущень. Ймовірно, воно утворилося в українській мові за допомогою суфікса “-ик-” від польського слова “пензіць”, що означає “лякати”. Інша версія пов’язує його з угорським словом “пиндзі”, що означає “гроші”.
Суфікси та походження прізвищ
Суфікс -енко – це справжній символ Центральної та Лівобережної України. Саме тому такі знайомі нам прізвища, як Шевченко, Ткаченко, Бондаренко, Коваленко, є невіднятною частиною нашої культурної спадщини.
Натомість зазирнувши на Закарпаття, ми зустрінемо іншу картину. Тут панують прізвища з суфіксами -ук та -юк. Івасюк, Марчук, Дмитрук, Сапонюк, Кравчук – ці родові імена не просто звучать мелодійно, вони несуть у собі відбиток життя наших предків. Вони можуть розповідати про їхню професію, про побут, а іноді й про особливості імен, які носили пращури. Ці суфікси також є цікавим свідченням етнографічних особливостей: у західноукраїнських діалектах такі форми були природними для утворення зменшувальних імен, що додає їм особливого колориту.
Не менш вагомими є суфікси -ський, -цький, -зький. Вони глибоко вкорінені в українській традиції й часто пов’язані з географією. Полтавський, Дунаєвський, Калуський, Хорольський – ці прізвища ніби вказують на карту України, позначаючи приналежність до певного місця. Але це не все! Історично такі прізвища могли свідчити про шляхетне або духовне походження, додаючи їм особливого престижу.
Особливу увагу заслуговує група прізвищ із суфіксом -ак, що є характерною рисою саме Закарпаття та Карпатського регіону. Єрмак, Приймак, Галущак, Шуляк, Щербак, Ковпак, Ярмак – ці прізвища є живим відбитком мови та побуту минулих часів. Вони могли походити як від імен, так і від професій чи навіть рис характеру, додаючи кожному прізвищу свою унікальну історію.
Історії родів, що викарбували свій слід на карпатських землях
Зазирнім у минуле і познайомимося з чотирма родами, кожен з яких залишив свій неповторний відбиток на культурному та історичному ландшафті Карпат.
Державність та освіта з Закарпаття: Волошини
Закарпаття, земля, де перепліталися культури, подарувала нам рід Волошинів. Їхнє прізвище походить від етноніма “волох”, що вказує на давні міграції пастухів романського походження. Найвизначнішим представником цієї родини став Авґустин Волошин, президент Карпатської України. У березні 1939 року він очолив цю коротку, але надзвичайно важливу державу, яка стала символом прагнення закарпатців до самостійності. Волошин був не лише політиком, а й видатним педагогом та публіцистом, який значно підняв рівень освіти на Закарпатті. Його рід став невіддільною частиною культурної та політичної спадщини краю.
Боротьба за свободу з Гуцульщини: Клочуряки
На Рахівщині, де гуцульські прізвища, як-от Клочуряк, звучать особливо колоритно завдяки характерному суфіксу “-як”, історія роду тісно пов’язана з боротьбою за свободу. Степан Клочуряк, найвідоміший представник цієї родини, увійшов в історію як керівник Гуцульської Республіки у 1919 році та міністр оборони Карпатської України у 1939-му. Його мемуари сьогодні є неоціненним джерелом для розуміння бурхливих подій початку XX століття та становлення національної свідомості в Карпатах. Рід Клочуряків став уособленням незламного духу гуцулів у їхньому прагненні до незалежності.
Майстри різьблення з Гуцульщини: Шкрібляки
У серці Гуцульщини, на Косівщині, розквітла майстерність роду Шкрібляків. Їхнє прізвище походить від стародавнього теслярського інструменту – “шкібла”, що свідчить про глибоке коріння у ремеслі. Саме Юрій Шкрібляк, народжений у ХІХ столітті, заклав основу для цілої школи гуцульської різьби по дереву. Його сини – Василь, Микола та Федір – не лише продовжили батькову справу, а й вивели яворівську різьбу на новий рівень, поширивши її славу далеко за межі Гуцульщини. Їхні витончені порохівниці, рахви та скриньки, прикрашені вишуканим різьбленням та інкрустацією, стали справжніми символами гуцульського мистецтва, перетворивши Карпати на осередок унікальної художньої культури.
Поетичні Карпати з Лемківщини: Антоничі
На Лемківщині народився поет Богдан-Ігор Антонич, найвідоміший представник роду Антоничів. Його прізвище, утворене від імені Антон, є типовим патроніміком для лемківських родин. Антонич, один із найоригінальніших українських поетів ХХ століття, переосмислив образ Карпат у своїй творчості, наповнивши його символами природи та космічними образами.
