Важко уявити українську дитину, яка б не чекала 6 грудня – День Святого Миколая. Саме з цього чарівного свята розпочинається наша зимова казка, сповнена очікування див. І не тільки малеча, а й дорослі в цей час прагнуть чогось неймовірного. Ця традиція поширена в багатьох країнах і серед людей різних віросповідань, а на Закарпатті вона має особливе історичне значення. Про історію та традиції святкування Дня Святого Миколая в нашому регіоні сьогодні розповідають журналісти “Баношу”.
Хто такий Святий Миколай?
Святий Миколай – це відомий чудотворець і захисник невинно засуджених, а також покровитель мандрівників, моряків, торговців і, звичайно, дітей, які особливо його шанують. Він був реальною історичною постаттю, греком за походженням, який з молодих років присвятив себе служінню Богові, ставши єпископом міста Міра, та здійснив чимало добрих справ. Він подорожував світом, зцілював хворих, допомагав нужденним, рятував засуджених від страти та роздавав своє спадкове багатство бідним. Особливо відомі його добрі вчинки щодо дітей: він підкладав їм у взуття солодощі, горіхи та монетки. Під час гонінь на християн його ув’язнили, і Миколай він провів вісім років за ґратами, не припиняючи проповідувати віру.
Його життя обірвалося приблизно у 350 році, саме 6 грудня, тому цей день і присвячений вшануванню його пам’яті. Завдяки його щедрості, коли він, бувши заможним, таємно підкидав бідним золоті монети, виникла традиція дарувати подарунки. Про Миколая складено безліч пісень, історій та легенд, а його образ тисячі разів відтворено на картинах і скульптурах.
До того ж образ святого Миколая став основою для створення фігури Санта Клауса – доброго дідуся в червоному ковпаку, який напередодні Різдва прилітає на санях з оленями. Саме голландська форма імені святого Миколая – Sinte Klaas – в Америці трансформувалася в Santa Claus. Його також називають Father Christmas, що означає “Різдвяний Батько”, оскільки в більшості країн він приносить подарунки дітям не в День Святого Миколая, а на Різдво.
Як святкують на Закарпатті?
Першими, хто зустрічає Святого Миколая, є діти католицького віросповідання. На Закарпатті, особливо в районах, що межують з іншими країнами, таких як Мукачівський, Ужгородський та Берегівський, спостерігається значне етнічне розмаїття. Тут українські звичаї тісно переплітаються з угорськими, румунськими, словацькими та німецькими, і святкування Дня Святого Миколая не є винятком.
Серед поширених традицій – написання листів до Святого Миколая з проханням про подарунки, де діти мають розповісти про свою поведінку протягом року. Ці листи вони кладуть у поштову скриньку або залишають за вікном, а також моляться, просячи здоров’я для себе та своїх близьких.
Вважається, що подарунки отримують лише слухняні діти, тоді як неслухняних можуть чекати покарання. Хоча, як свідчить досвід, такий “подарунок” ніхто ніколи не отримував. Вважається, що щире бажання, загадане цього дня, обов’язково здійсниться за допомогою Чудотворця. Ця традиція збереглася до сьогодні і є важливою частиною передріздвяних свят.
Традиція залишати чобіток для подарунків також добре знайома закарпатським дітям. Напередодні свята вони ретельно чистять своє взуття і ставлять його на видному місці. Вночі Святий Миколай приносить подарунки саме туди. Це відрізняється від звичаїв Західної Європи, де Санта Клаус зазвичай залишає подарунки в панчохах біля дитячих ліжок або каміну.
Окрім звичного для всієї України Святого Миколая, який приносить подарунки, на Закарпатті є інший добрий дідусь – Мікулаш. Це пов’язано з тим, що для закарпатців, які сповідують католицизм, святкування завжди розпочиналося 6 грудня. Тому до перенесення офіційного святкування з 19 на 6 грудня, діти спочатку отримували подарунки від Мікулаша, а вже потім – від Миколая.
Віряни в цей день йдуть до церкви, щоб помолитися за здоров’я, захист у дорозі, щедрий урожай, щастя в родинах та допомогу в життєвих негараздах. Заведено допомагати тим, хто цього потребує, роздавати милостиню та обмінюватися подарунками. На Миколая дозволяється вживати рибу та трохи вина. Господині традиційно готують особливі пряники – “миколайчики”.
Напередодні Дня Святого Миколая завжди розпочиналися передріздвяні ярмарки. Саме в цей час молодь готувалася до святкувань: дівчата та хлопці купували все необхідне для створення костюмів, які знадобляться для обрядових ігор, вечорниць та колядування.
День Святого Миколая був особливим часом для ворожінь, особливо серед дівчат. Одна з популярних традицій полягала в тому, щоб стати біля вікна, де було видно місяць, і направити на нього дзеркало. Розмите відображення місяця дозволяло побачити кілька його образів, і кількість побачених “місяців” вважалася передвісником майбутньої кількості дітей.
Вважалося, що Святий Миколай дарує прощення гріхів, тому люди прагнули примиритися з близькими, прощаючи їм образи та просячи вибачення за власні провини. Якщо хтось приходив з щирими вибаченнями, його обов’язково пригощали шматком пирога.
Сучасна Україна збагатила традиції цього дня новою чудовою ініціативою. Оскільки Святий Миколай є покровителем дітей, особливо тих, хто залишився без батьківської опіки, в цей день заведено відвідувати дитячі будинки, даруючи малечі радість та подарунки.
У школах цей день часто розпочинається з урочистостей. Учні вбрані у святкове, готують для вчителів та однокласників різноманітні виступи та програми. Нерідко до них завітає й сам Святий Миколай, щоб привітати та вручити подарунки. Але закарпатських дітей очікує ще одне свято з подарунками – Різдво. Цікаво, що на Заході Санта Клаус приходить не у свій день, а саме на Різдво. Натомість на Закарпатті, у Святвечір, 24 січня, подарунки під ялинку часто приносить новонароджений Ісус. Варто зазначити, що в угорських та словацьких родинах Миколай приходить у свій день, а не на Різдво.
Не забувають про подарунки й дорослі, обмінюючись ними між собою, чи то в колі сім’ї, чи з друзями та колегами. Головне в такому обміні – щирість та бажання подарувати щось приємне й цінне.
МОЛИТВА ДО СВЯТОГО МИКОЛАЯ
Великий Угоднику і Святителю Божий Миколаю, Пастирю й Учителю всіх, хто з щирим молінням вдається до Твоєї допомоги. Ти помагав тим, які до Тебе вдавалися, поможи і мені в усіх труднощах і потребах життя мого. Коли прийде хвиля, де сила моя заслаба, труднощі, що стають на дорозі життя мого, завеликі для мене, Ти, Угоднику Божий, подай мені помічну Твою руку і стань мені на охорону, як ставав завжди тим, що в труднощах і небезпеках пам’ятали про Тебе. Поблагослови мене Святительською Твоєю рукою, настав на стежку добру, запали в мені віру непохитну і моли Христа Бога, спастися душі моєї. Амінь.
Народні прикмети на День Святого Миколая
Іній віщує багатий урожай.
Сніг цього дня обіцяє багато трави навесні.
Сонячна та морозна погода може свідчити про неврожай.
Ясний і холодний день – до щедрого літнього врожаю.
Чого не варто робити в цей день
У День Святого Миколая краще утриматися від:
Домашніх справ, таких як шиття, прання чи прибирання.
Відмови у допомозі.
Сварки, лайки, суперечок, гніву та заздрості.
Лаяння дітей.
Позичання або давання грошей у борг.
Стрижки волосся, адже це вважається поганою прикметою в церковні свята.
Святкування Дня Святого Миколая у різних країнах: від подарунків до повчань
У багатьох європейських країнах 6 грудня (або в ніч на 6 грудня) відзначається свято на честь Святого Миколая, яке супроводжується особливими традиціями.
У Польщі, це свято відоме як Миколайки. Діти з нетерпінням чекають на подарунки, які Миколай залишає у чистих шкарпетках чи черевичках. Схожі звичаї панують і у Словаччині, де святкують День Микуляша. Тут також діти отримують подарунки або різки, залежно від своєї поведінки протягом року.
У Німеччині до дітей приходить не лише Святий Миколай, а і його помічник Рупрехт. Крім того, 24 грудня німецькі діти чекають на Вайнахтсмана, різдвяного персонажа.
Французький Святий Миколай відомий як Пер Ноель, якого супроводжує помічник Шаланд, що карає неслухняних різкою. У містечку Ніколя-Де-Пор щорічно проходить урочиста процесія за участю самого святого.
У Нідерландах Святий Миколай, або Sinterklaas, прибуває з Іспанії на білому коні. Діти залишають біля каміна черевики з сіном для коня, а вранці знаходять там солодощі та інші подарунки.
Образ Святого Миколая у Великій Британії та США трансформувався у Санта Клауса, який приносить подарунки слухняним дітям. У ніч на 6 грудня діти залишають шкарпетки, а вранці знаходять у них маленькі сувеніри чи солодощі.
У Фінляндії Миколая знають як Йоулупуккі, що означає «різдвяний козел». Він живе в горах Корватунтурі, спостерігає за дітьми та дарує подарунки чемним.
Італійські діти чекають на фею Бефану. За легендою, колись вона була відьмою, але стала доброю і тепер залишає подарунки слухняним дітям, а неслухняним – вуглинку.
У Португалії Святий Миколай є покровителем студентів. З 29 листопада по 7 грудня триває фестиваль «Ніколінас», присвячений святому, що супроводжується урочистостями, музикою та святковими костюмами.
Два Миколаї: чому на Закарпатті вшановують святого двічі на рік
Святий Миколай, якого ми звикли згадувати 6 грудня, має ще один день вшанування – 9 травня. Ця друга дата, яку в народі називають “літнім Миколаєм”, пов’язана з важливою подією: саме цього дня мощі святого були перенесені до італійського міста Барі. Існує зворушлива легенда, яка пояснює, чому ж святому Миколаю присвятили аж два дні на рік.
Одного разу, коли на землю налетіла сильна злива, селянин застряг у багнюці зі своїм возом. Самотужки витягнути його чоловік не міг, тому звернувся по допомогу до тих, хто проходив повз. Першим зустрівся святий Касьян, але він, поспішаючи на зустріч із Богом, відмовив у допомозі. Натомість святий Миколай, не вагаючись, кинувся на допомогу, і разом вони витягли віз із багнюки.
Коли Миколай прибув на зустріч до Бога, Той запитав його про брудний одяг. Святий розповів про свою допомогу нужденному селянину. Тоді Бог звернувся до Касьяна, запитуючи, чому той не зупинився, щоб допомогти. Касьян відповів, що дуже поспішав і не хотів запізнитися на зустріч. Саме за свою милосердність та готовність допомогти в біді, Господь і дарував святому Миколаю два дні на рік для вшанування.
