Російські удари по автозаправних станціях та паливній інфраструктурі України наразі не створюють загрози дефіциту пального чи нестачі місць для заправки.
Про це заявив експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев в етері КИЇВ24.
За його словами, до початку повномасштабної війни в Україні налічувалося близько 6,5 тисячі АЗС. У різних регіонах це у 7–10 разів більше за кількість, необхідну для забезпечення потреб ринку.
«Казати про те, що у нас відбудеться якийсь колапс, чи виникне нестача нафтопродуктів, чи виникне нестача місць для заправки — не можна», — зазначив експерт.
Водночас Рябцев не погодився з оцінкою Міненерго щодо 6% знищених АЗС. За його словами, насправді йдеться приблизно про 3% и до цієї частки входять не лише знищені, а й пошкоджені станції. Експерт додав, що близько трьох чвертей АЗС, які були пошкоджені від початку року, вже відновили роботу.
Однак і недооцінювати російські удари експерт не радить. АЗС та логістика, зокрема пов’язана з постачанням нафтопродуктів, залишаються цілями російських атак.
За словами Рябцева, нинішні правила роботи паливного ринку вже не повністю відповідають умовам війни.
«І нинішня регуляторна модель, однакова для всіх регіонів, в тому числі і прифронтових, в тому числі на ринку нафтопродуктів, вона вже не відповідає часу, її потрібно змінювати. Але це не означає, що нам потрібно все дозволити на ринку нафтопродуктів, тобто повернутися до ринку бочок і каністр», — зазначив експерт.
Рябцев пропонує запровадити різні регуляторні режими залежно від типу постачальника або споживача. Для великих операторів можуть залишитися чинні вимоги, для невеликих точок — діяти спрощені правила, для мобільних паливних модулів — спеціальний або воєнний режим. Окремий режим власного споживання, за його словами, потрібен критично важливим підприємствам і бізнесу.
«Це має бути легальна, розосереджена, контрольована і стійка система доступу до пального з різними регуляторними режимами», — додав Рябцев.
Насамперед такі зміни, на думку експерта, необхідно розглядати для прифронтових регіонів, де забезпечення пальним залишається найбільш проблемним.
