У Пилипецькій громаді відбувся Всеукраїнський польовий збір «Карпатський щит — 2026», який об’єднав близько 800 учасників майже з усіх регіонів України. Упродовж чотирьох днів вони проходили практичні навчання в гірській місцевості, опановували навички домедичної допомоги, орієнтування, виживання, тактичної підготовки та дій у кризових ситуаціях.
Цьогорічний захід став наймасштабнішим за всю історію проведення «Карпатського щита». До нього долучилися ветерани російсько-української війни, військовослужбовці, добровольці, слухачі та випускники центрів підготовки населення до національного спротиву, молодь, представники силових структур, органів влади, громадських організацій і волонтерських ініціатив.
Про виникнення «Карпатського щита», особливості цьогорічного вишколу, випробування для учасників та значення підготовки населення до національного спротиву розповів журналістам “Баношу” голова правління громадської організації «Мукачівський щит» Роман Тарабій.
— Пане Романе, ви є співорганізатором такої масштабної події, як «Карпатський щит». Як виникла ідея її реалізації та чи важко було організувати цей важливий захід?
— Насправді ідея реалізації «Карпатського щита» бере свій початок із підготовки громадян до національного спротиву, яку проводить Закарпатський обласний центр підготовки населення до національного спротиву. До речі, це перший в Україні центр, створений за ініціативи тодішнього голови Закарпатської обласної військової адміністрації Віктора Микити. Згодом подібні центри почали створюватися в інших регіонах, а пізніше — централізовано в усіх областях України.
Навчання в цьому центрі передбачає виконання різноманітних ситуативних завдань, зокрема проходження маршрутів за азимутами та виконання вправ на проміжних пунктах: із тактичної медицини, вогневої підготовки, виживання, маскування тощо.
Я був слухачем перших таких курсів і отримав відповідний сертифікат. Після їх завершення виникло бажання і розуміння того, що навчання потрібно продовжувати. Таке бажання було у багатьох слухачів. Ми наполягали на створенні поглибленого курсу, спецкурсу та інших напрямів підготовки. Усі ці курси я пройшов, включно з підготовкою до польотів на FPV-дронах.
Саме за результатами цих курсів було прийнято рішення створити громадську організацію «Мукачівський щит», яка об’єднала навколо себе випускників курсів та стала майданчиком для їхньої подальшої підготовки, взаємодії й розвитку. Саме ГО «Мукачівський щит» сьогодні є основним організатором навчально-тренувального вишколу «Карпатський щит».
Окрім бажання навчатися далі, виникла ідея ускладнити ситуативні завдання. Разом з іншими курсантами та інструкторами ми вирішили пройти їх уночі. Такий формат усім дуже сподобався.
Після цього було прийнято рішення провести дводенний вишкіл, який і став першим «Карпатським щитом». Після успіху цього заходу, спочатку в межах кількох осередків, виникла ідея провести такий вишкіл для слухачів з усієї області.
Згодом «Карпатський щит» відбувся за участю представників семи регіонів України, які зацікавилися цією ініціативою та створили у себе відповідні центри. Нині «Карпатський щит» уже пройшли представники майже всіх регіонів України, а також інтерес до нього виявили представники країн НАТО.
Отже, головним стимулом для створення та розвитку «Карпатського щита» стала надзвичайна зацікавленість учасників і їхнє щире бажання брати участь у такому форматі навчання.
— Чим особливим вирізняється цьогорічний захід і які вдосконалення ви бачите за всі роки його проведення?
— Цьогорічний «Карпатський щит» став наймасштабнішим за всю історію проведення заходу. Порівняно з минулим роком він зріс приблизно утричі. Це стосується не лише кількості учасників, а й змістовного наповнення програми, рівня організації та кількості залучених державних установ, силових структур, громадських організацій і партнерів.
У заході взяли участь близько 800 учасників майже з усіх регіонів України. Долучилися представники навіть із Луганської та Донецької областей, що свідчить про загальноукраїнський масштаб ініціативи та її актуальність для розвитку системи підготовки населення до національного спротиву.
Захід проводився за безпосереднього сприяння керівника Офісу Президента України, генерал-лейтенанта Кирила Буданова, заступниці керівника Офісу Президента України Ірини Верещук та заступника керівника Офісу Президента України Віктора Микити.
До заходу долучилися військові частини, представники силового блоку, державні установи та заклади, органи місцевого самоврядування, представники бізнесу, розробники сучасного обладнання, громадські організації та багато інших партнерів, які спільно формують систему підготовки населення до національного спротиву.
Цьогорічний захід також став безпрецедентним з погляду організації безпеки. Для забезпечення безпеки учасників, гостей та організаторів було реалізовано комплекс заходів, що відповідав масштабу та специфіці події.
Почесними гостями заходу стали представники країн НАТО, зокрема Швеції, Латвії, Литви та Норвегії, що підкреслило міжнародний інтерес до українського досвіду підготовки населення до національного спротиву.
— Розкажіть детальніше про людей, які взяли участь у Всеукраїнському польовому зборі.
— Передусім це були громадяни України, які розуміють, наскільки важливо готувати населення до національного спротиву, і хочуть зробити свій внесок у зміцнення обороноздатності держави.
До заходу долучилися як слухачі курсів підготовки до національного спротиву та їхні випускники, які становили основне ядро учасників, так і ті, хто лише планує пройти таке навчання, інструктори та всі, хто підтримує розвиток цього руху.
Серед учасників також були ветерани російсько-української війни, військовослужбовці, добровольці, інструктори, представники добровольчих формувань територіальних громад, органів місцевого самоврядування, державних установ, силових структур, освітніх закладів, громадських організацій, волонтерських ініціатив, бізнесу, а також розробники сучасних технологій і обладнання.
Важливо, що до заходу були залучені представники вищих військових навчальних закладів, а також представники Генерального штабу Збройних сил України, які опікуються питаннями військової освіти, підготовки та навчання.
Порівняно з попередніми роками захід став значно масштабнішим і технологічнішим. Програма була суттєво вдосконалена, учасникам представили більше сучасних практик підготовки, передових технологій та інноваційних рішень.
Значно розширилася кількість залученої техніки, спеціального обладнання, навчальних приладів і методичних матеріалів, що дозволило максимально наблизити навчальний процес до реальних умов.
Усіх їх об’єднувало спільне бажання отримати практичні знання та навички для підготовки до національного спротиву, налагодити співпрацю між різними регіонами та організаціями і створити єдину мережу людей, готових передавати свій досвід у громадах.
— Протягом якого часу і де саме проходили навчання «Карпатського щита»?
— Всеукраїнський польовий збір «Карпатський щит» тривав чотири дні — з 16 до 19 липня. Навчання проводилися на території Пилипецької територіальної громади Хустського району Закарпатської області.
Локація проведення була обрана не випадково. Вона не лише забезпечила можливість максимально наблизити навчальний процес до реальних умов виконання завдань у гірській місцевості, а й стала справжньою окрасою заходу.
Пилипець є однією з туристичних перлин Закарпаття, тому учасники мали змогу поєднати інтенсивну практичну підготовку з перебуванням серед унікальних природних ландшафтів Українських Карпат. Це створило особливу атмосферу та справило позитивне враження на гостей з усієї України й міжнародних партнерів.
— Поряд із чоловіками у «Карпатському щиті» брали участь і жінки. Чого корисного вони могли там навчитися? Чи не було їм важко в таких умовах?
— Насправді війна не обирає своїх жертв за статтю. Саме тому готуватися до національного спротиву, вміти захистити себе, врятувати своїх рідних і вижити в умовах кризових ситуацій повинні як чоловіки, так і жінки.
Програма «Карпатського щита» була побудована таким чином, щоб кожен учасник отримав практичні навички, які можуть врятувати життя. Це домедична допомога, дії під час надзвичайних ситуацій, основи поводження зі зброєю, орієнтування на місцевості, тактична підготовка, зв’язок, виживання та багато інших напрямів.
Якщо говорити відверто, то жінки нерідко демонстрували результати, які не поступалися, а подекуди й перевершували досягнення чоловіків. Вони проявили високу дисципліну, відповідальність, витривалість і велике бажання навчатися.
Попри складні польові умови, жінки успішно проходили всі етапи підготовки, ще раз довівши, що готовність захищати себе, своїх близьких і свою державу не залежить від статі.
Показовим є те, що окремі учасниці свідомо проходили вишкіл і виконували практичні завдання у бронежилетах із реальними бронепластинами, хоча умовами участі цього не вимагалося.
Вони добровільно обирали складніші умови підготовки, щоб максимально наблизити навчання до реальних викликів, продемонструвавши високий рівень мотивації, сили духу та готовності до будь-яких випробувань.
— Що давало вам наснагу і сили організувати та провести цю подію?
— Найбільшу мотивацію нам давало усвідомлення того, наскільки важливою є ця справа. Ми не можемо спрогнозувати, скільки ще триватиме війна в Україні, так само як не можемо передбачити, якою буде безпекова ситуація у світі в майбутньому. Але ми можемо зробити все можливе, щоб люди були краще підготовленими до будь-яких викликів.
Навіть саме усвідомлення того, що людина знає, як захистити себе, своїх рідних, як діяти в кризовій ситуації, вижити, правильно зорієнтуватися та на кого можна покластися, вже має величезну цінність.
Ці знання дарують упевненість, зменшують страх перед невідомістю та формують стійкість суспільства.
Можливо, комусь ніколи не доведеться застосувати отримані навички на практиці, і це буде найкращим сценарієм. Але сама підготовка об’єднує людей, формує довіру, взаємну підтримку та відповідальність одне за одного.
Саме це і надихало нас працювати над проведенням «Карпатського щита» та робити все можливе, щоб кожен його учасник повернувся додому сильнішим, упевненішим і краще підготовленим до будь-яких викликів.
— Що найбільше запам’яталося вам на цьогорічному «Карпатському щиті»?
— Для мене найважливішим стало те, що «Карпатський щит» цього року фактично охопив усю Україну і водночас вийшов за її межі. До заходу долучилися представники майже всіх регіонів нашої держави, а також міжнародні партнери, що свідчить про зростання його авторитету та значення.
Найбільше враження справили люди. Було надзвичайно цінно побачити, наскільки вмотивованими, енергійними та відданими справі захисту України є представники різних регіонів.
Незважаючи на різний життєвий досвід, професії та місце проживання, усіх об’єднувала спільна мета — здобути знання, підготуватися до можливих викликів і зробити свій внесок у зміцнення національної стійкості.
Саме це відчуття єдності, взаємної підтримки та спільної відповідальності за майбутнє України стало для мене найціннішим результатом цьогорічного «Карпатського щита».
— Як забезпечували безпеку учасників у складних гірських умовах?
— Безпека учасників була одним із головних пріоритетів під час підготовки та проведення «Карпатського щита». Фактично було реалізовано безпрецедентний комплекс заходів безпеки, який охоплював усі етапи — від планування заходу до його завершення.
З міркувань безпеки підготовка проводилася за принципом обмеженого доступу до інформації. Деталі щодо місця проведення були відомі лише вузькому колу організаторів, а більшість учасників дізналася про точну локацію безпосередньо перед початком заходу або вже під час прибуття на місце.
Окрему увагу було приділено перевірці та верифікації списків учасників.
Не менш важливою складовою стала повна інформаційна тиша. До моменту завершення заходу та роз’їзду учасників із локації жодної публічної інформації про його проведення фактично не поширювалося.
Варто відзначити, що такого режиму відповідально дотримувалися й самі учасники. Публікації у соціальних мережах з’явилися лише після офіційного дозволу організаторів, коли захід був повністю завершений і всі учасники безпечно залишили місце проведення.
До забезпечення безпеки були залучені Національна гвардія України, Національна поліція, ДСНС, медичні служби, Департамент з питань цивільного захисту Закарпатської обласної військової адміністрації, військові частини, а також інші сили безпеки і оборони.
Така багаторівнева координація дала можливість забезпечити належний рівень фізичної безпеки, оперативного реагування на можливі надзвичайні ситуації та безперебійне проведення заходу навіть в умовах гірської місцевості.
— Чи комусь із учасників знадобилася медична допомога?
— Дійсно, «Карпатський щит» проходив у досить складних польових та гірських умовах. Протягом чотирьох днів учасники долали значні фізичні навантаження, проходили багатокілометрові маршрути, виконували практичні завдання та працювали в умовах, максимально наближених до реальних.
З метою забезпечення безпеки на території проведення заходу було розгорнуто кілька пунктів надання медичної допомоги, де постійно чергували медичні працівники.
Звичайно, були окремі звернення учасників, однак, на щастя, вони стосувалися лише фізичної втоми, перевтоми, незначного виснаження та легких травм, таких як забої чи подряпини.
Жодних серйозних випадків, які б загрожували життю чи здоров’ю учасників, не було.
— Як «Карпатський щит» загартовує молодь?
— Яскравим прикладом того, як «Карпатський щит» сприяє розвитку та загартуванню молоді, стала участь делегації із Запорізької області.
Загалом до заходу долучилося близько 120 представників регіону, з яких майже 70 становила молодь. За сприяння Запорізької обласної військової адміністрації була організована їхня участь у заході, а рівень підготовки молодих учасників справив надзвичайно позитивне враження.
Особливо варто відзначити представників молодіжних організацій «Байда», «Стрілецький хортинг» та ліцею «Захисник». Вони продемонстрували дисципліну, витривалість, хорошу фізичну підготовку та високу мотивацію до навчання.
Саме така молодь дає впевненість у тому, що Україна має сильне та відповідальне майбутнє.
Водночас «Карпатський щит» змінює не лише рівень підготовки людей, а й їхнє ставлення до власних можливостей. Після проходження вишколу учасники стають більш упевненими у собі та у своїх силах.
Вони знають, як діяти в надзвичайних і кризових ситуаціях, як надати допомогу собі та своїм близьким, як зберігати самовладання в складних обставинах і як ефективно взаємодіяти з іншими людьми.
— Що відзначили для себе іноземні гості?
— Іноземні гості насамперед відзначили високий рівень організації «Карпатського щита», якісну підготовку навчальних локацій, комплексний підхід до безпеки та системність розвитку національного спротиву в Україні.
Для багатьох із них стало приємною несподіванкою те, наскільки комплексно в Україні організована підготовка цивільного населення до дій в умовах сучасних загроз.
Водночас найбільше враження на представників країн НАТО справили не техніка чи організація, а самі люди.
Вони неодноразово наголошували, що були глибоко вражені патріотизмом українців, вогнем в очах учасників, їхньою мотивацією, самовідданістю та щирим бажанням захищати свою державу.
Більше того, іноземні гості навіть звернулися до організаторів із проханням обов’язково передати учасникам слова вдячності та захоплення їхньою позицією.
Представники країн НАТО виявили щиру зацікавленість у подальшому розвитку цього напряму та запитували, чим саме вони можуть бути корисними Україні й Закарпаттю у розвитку системи підготовки населення до національного спротиву.
— Чим вирізнився фінальний етап «Карпатського щита»?
— На мою думку, фінальний етап «Карпатського щита» став одним із найцікавіших і водночас найскладніших елементів усього заходу.
Його особливістю було те, що сценарій був максимально наближений до реальних умов і вимагав від учасників застосування знань та навичок, отриманих протягом навчань.
Учасники отримали комплексне тактичне завдання. Одна сторона мала провести розвідку, знайти підрозділ, що оборонявся, скоординувати свої дії з іншими групами та виконати захоплення стратегічного об’єкта.
Інша сторона, своєю чергою, повинна була організувати його оборону, правильно розподілити сили та відпрацювати дії в умовах атаки.
Усі етапи сценарію були детально сплановані та максимально наближені до реальних умов. Під час виконання завдань використовувалися засоби імітації вибухів, страйкбольна зброя та інші елементи, які створювали реалістичну обстановку.
Це дозволило учасникам не лише перевірити свої знання на практиці, а й відчути важливість взаємодії, координації та прийняття рішень у складних умовах.
— З якими труднощами стикалися учасники?
— Перші труднощі для багатьох учасників виникли вже з перших годин заходу. Більшість із них приїхали з регіонів, де немає гірської місцевості, тому сам рельєф став для них серйозним випробуванням.
Учасникам потрібно було самостійно облаштувати свій побут на чотири дні, підготуватися до можливих змін погоди та адаптуватися до життя в польових умовах.
Під час виконання навчальних завдань вони долали пересічену місцевість: проходили через буреломи, струмки, густі лісові масиви, круті підйоми та спуски. Для окремих груп денний маршрут становив від 10 до 20 кілометрів.
Водночас після таких фізичних навантажень учасники мали ще виконувати практичні завдання, проходити навчальні локації та брати участь у фінальному тактичному сценарії. Це вимагало не лише фізичної витривалості, а й психологічної стійкості.
Особливо хочеться відзначити молодь і жінок, які нарівні з усіма успішно пройшли всі випробування.
Усі учасники гідно впоралися з труднощами, ще раз довівши, що за наявності мотивації, належної підготовки та командної підтримки можна успішно долати навіть найскладніші виклики.
— Як учасники ладили між собою в екстремальних умовах?
— Насправді учасники продемонстрували надзвичайно високий рівень згуртованості та взаємопідтримки.
Попри те, що вони приїхали з різних областей України, представляли різні організації та часто були незнайомі між собою, вони дуже швидко стали працювати як одна команда.
Яскравим прикладом стала негода, яка раптово накрила наметове містечко та штаб. Під час сильного дощу і шквального вітру учасники з різних регіонів, не роздумуючи, спільно утримували намети, рятували майно та допомагали один одному.
До цього долучилися не лише українці, а й представники інших країн, які разом з усіма тримали намети, допомагали закріплювати конструкції та зберігати обладнання.
Саме такі моменти найкраще демонструють справжню цінність «Карпатського щита». Він не лише навчає практичних навичок, а й об’єднує людей, формує довіру, взаємну підтримку та вміння діяти разом навіть у найскладніших обставинах.
— Як навички, напрацьовані в польових і гірських умовах, допомагають у повсякденному житті?
— Насамперед такі навчання формують уміння діяти в незвичних та кризових умовах. Людина отримує впевненість у тому, що навіть у складній ситуації вона може зібратися, правильно оцінити обставини, знайти рішення та допомогти не лише собі, а й тим, хто поруч.
З практичної точки зору ми не можемо передбачити, в яких умовах можемо опинитися завтра.
У лютому 2022 року мільйони українців зіткнулися із ситуаціями, які раніше здавалися неможливими: необхідністю евакуації, перебуванням без звичних умов цивілізації, подоланням значних відстаней, орієнтуванням без зв’язку та навігації, наданням першої допомоги та діями в умовах небезпеки.
У країні, яка перебуває у стані війни, такі навички можуть знадобитися будь-коли, а часу на їхнє освоєння у момент кризи вже може не бути. Саме тому важливо готуватися заздалегідь.
Є відомий вислів: у кризовій ситуації людина не піднімається до рівня своїх очікувань, а опускається до рівня своїх навичок.
Саме тому практична підготовка та отриманий досвід допомагають діяти більш упевнено й ефективно у складних обставинах.
— Які відзнаки отримали учасники?
— Учасники вишколу, які успішно пройшли всі завдання, а також ті, хто долучився до організації та проведення заходу, отримали унікальний шеврон «Карпатського щита», спеціально розроблений саме для цього проєкту.
Цю відзнаку неможливо отримати в іншому місці, вона є символом участі у цьому конкретному вишколі.
Оскільки завдання мали різний рівень складності, були передбачені два види відзнак — срібний та золотистий шеврони.
Окрім самої відзнаки, учасники отримали практичні знання та навички, які стосуються дій у кризових ситуаціях, командної взаємодії, орієнтування, надання допомоги, роботи в польових умовах та виконання завдань у складному середовищі.
Головним результатом стало те, що люди краще зрозуміли власні можливості, навчилися діяти організовано та отримали досвід, який може бути корисним у різних надзвичайних ситуаціях.
— Які плани щодо подальшого розвитку «Карпатського щита»?
— Насамперед після завершення такого масштабного заходу всій команді потрібно трохи перепочити, детально проаналізувати його результати, оцінити, що вдалося найкраще, а що можна покращити.
«Карпатський щит» ще раз довів, що такі масштабні ініціативи можливі лише завдяки спільній роботі. Без командної взаємодії, взаємної довіри та підтримки цей захід не відбувся б.
Наше завдання — не просто повторити цей захід, а зробити його ще якіснішим, масштабнішим і кориснішим для розвитку системи підготовки населення до національного спротиву в Україні.
У майбутньому можна працювати над розширенням кількості учасників, удосконаленням навчальних завдань, залученням більшої кількості сучасної техніки, обладнання та нових практик.
Окремо варто розвивати міжнародну складову. Представникам іноземних країн, які цього року відвідали «Карпатський щит» як гості та спостерігачі, було запропоновано в майбутньому не лише відвідувати захід, а й долучатися безпосередньо до проведення вишколу зі своїми командами.
Водночас головне завдання — зберегти практичність і якість підготовки, щоб кожен учасник отримував не лише яскравий досвід, а й конкретні знання та навички, які можуть бути корисними у реальних умовах.
— Що б ви хотіли побажати учасникам?
— Насамперед хочу побажати всім учасникам «Карпатського щита» і всім українцям єдності у боротьбі з ворогом. Дуже важливо не допустити, щоб ворог зміг внести між нами розбрат чи послабити нашу згуртованість.
Потрібно продовжувати готуватися, підтримувати один одного, працювати заради спільної перемоги та після перемоги разом будувати сильну, безпечну і процвітаючу Україну.
Хочу побажати всім віри у власні сили, витримки та впевненості у тому, що спільними зусиллями ми зможемо подолати всі виклики.
Як сказав Кирило Олексійович Буданов: «Любіть Україну — і все у вас буде добре».
Текст підготувала Вікторія Войцешина
