21 листопада 2025 року в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Тиводара Легоцького відкрилася виставка-реквієм «Голодомор: пам’ятаємо, щоб жити», присвячена Дню пам’яті жертв Голодомору. Її мета – не тільки вшанування мільйони загиблих, а й формування глибокого розуміння масштабів трагедії.
Директорка музею Ольга Шумовська наголосила, що саме музеї сьогодні залишаються місцем, де історія подається без цензури та викривлень.
«Особливо важливо, як ми подаємо історію молодим людям – тим, хто живе у світі TikTok та Instagram. Їм потрібно знати, як усе було насправді. У нас немає цензури, і це дозволяє показати всю правду», – підкреслила вона.
За її словами, на Закарпатті досі багато хто помилково вважав, що регіон не був пов’язаний із подіями Голодомору. Виставка має на меті розвіяти ці міфи та показати, що трагедія торкнулася і цих територій.
Завідувач відділу новітньої історії Михайло Джахман наголосив на надзвичайній актуальності теми у сучасних умовах:
«Нація, яка не пам’ятає свою історію, не має майбутнього. Ми знову бачимо цілеспрямоване знищення мирних жителів, дітей. Це один із головних сенсів нашої роботи – показати, що трагедія Голодомору має прямі паралелі із тим, що українці переживають сьогодні».
Історик зазначив, що детальні дослідження стали можливими лише після здобуття незалежності, а масове висвітлення документів – після 2005 року. Саме ці матеріали лягли в основу сучасних виставкових проєктів.
Експозиція складається з 14 інформаційних банерів, створених у співпраці з Українським інститутом національної пам’яті. Вони охоплюють ключові етапи історичного періоду.
На стендах подано нормативні акти, що визначали плани хлібозаготівель, списки репресивних груп, інформацію про «закриті» населені пункти та про заборону селянам до кінця 1960-х років виїжджати до міста без дозволу. Окремі матеріали розповідають про те, як відомості про Голодомор, попри заборони, все ж доходили за кордон.
Серед наведеної статистики – шокуючі дані: у деякі періоди щохвилини помирало 24 людини.
Емоційним ядром виставки стала інсталяція, присвячена закону «про п’ять колосків».
Фігура жінки з колосками та знаряддями для випікання хліба символізує материнство, відчай і вибір, перед яким опинялася кожна родина: як вижити, маючи всього кілька зернин.
Інсталяцію створив науковий відділ музею, використавши оригінальні експонати з фондів. За словами Михайла Джахмана, цей образ також нагадує про найстрашніші сторінки трагедії – коли батьки змушені були вирішувати, кого з дітей рятувати, а в окремих випадках доходило до канібалізму.
Музей планує активну співпрацю зі школами. Освітня програма спрямована на те, щоб учні не просто чули про Голодомор на уроках, а бачили реальні документи, предмети, статистику – і через це глибше розуміли трагедію.
«Наше завдання – створити простір, у якому можна показати всі сторінки історії. Якщо завдяки цьому бодай кілька дітей усвідомить всю серйозність подій, наша місія вже має сенс», – зазначила директорка.
Виставка-реквієм у Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Тиводара Легоцького діятиме до 31 листопада 2025 року.
