Темрява, яка просвічується світлом: в Ужгороді презентували другу частину фентезійного циклу «Хроніки червоних лисиць»
28 липня в ужгородській книгарні «Є» відбулася довгоочікувана презентація книги «Засліплення» — другої частини фентезійного циклу «Хроніки червоних лисиць» від Валерії В. Растет. Попри дощ, на подію зібралися шанувальники жанру, прихильники авторки та ті, хто тільки знайомився з її творчістю. Захід модерувала івент-менеджерка Антоніна Богданова.
«Засліплення» — це пряме продовження першої книги «Поклинк, але з кардинально іншою атмосферою. За словами авторки, якщо «Поклик» мав іронічні, навіть грайливі тони, то друга частина стала темнішою, складнішою та емоційно глибшою.
«Отож, друга книга називається “Засліплення” — і це прямо продовження першої книги “Поклик”, — поділилася Валерія. — Якщо перша книга була така грайлива, було багато жартів, там було троє всього героїв основних, які робили історію, то друга книга має темнішу атмосферу. З’являється набагато більше персонажів, тому що включається надприродний світ. Там всякі політичні проблеми вилазять».
Центральна фігура історії — Віксена на прізвисько Лисиця, дівчина-запечатувальниця могил, яка живе у світі, де поряд існують вампіри, відьми, перевертні та інші магічні істоти. Вона опиняється в центрі надприродного конфлікту, не лише борючись із зовнішніми загрозами, а й із внутрішнім болем втрати.
«Головна героїня переживає внутрішню трагедію — вона втратила людину, з якою була знайома не так давно, але почувається винною в цій втраті. І вона не ділиться цим болем, боїться поділитися, вона замикається в собі. Це її руйнує».
Книга підіймає глибокі теми — відчуття провини, самотності, потреби в підтримці. Авторка наголосила: навіть сильні персонажі можуть ламатися, коли не мають із ким розділити біль.
«Піднімається тема сім’ї — некровної сім’ї. Тієї, що може підтримати, дозволити пережити біль і знайти сили жити далі. Бо в емоційно нестабільному стані, коли ти пригнічений і звинувачуєш себе — легко наробити дурниць. Саме тому важливо, щоб поряд були ті, хто підтримає».
Говорячи про меседж книги, Валерія підкреслила, що ця історія не лише про магію й пригоди, а й про нас із вами — про звичайних людей, які переживають втрати, тривоги, біль, але не мають залишатися в цьому самотніми.
«Кожен із нас у житті стикається з втратою чи важкими моментами. Ми не повинні залишатися наодинці. У мене є така думка: не треба скупитися на добро. Треба нести його в життя. І я вірю, що тоді світ стане світлішим — і ми всі щасливішими».
На презентації авторка з радістю ділилася історією створення книги, спілкувалася з читачами та підписувала примірники. Вона зізналася, що подібні зустрічі додають їй натхнення.
«Мені було дуже комфортно спілкуватися. Навіть ті, хто ще не читав жодної частини, слухали із захопленням. А ті, хто читав, розповідали, що моя історія надихнула їх почати писати свою. І це неймовірно цінно для мене».
За словами Валерії, саме це — відчуття, що ти на своєму місці, — і є головним двигуном творчості.
«Коли ти займаєшся справою, яка дійсно тобі близька — це не просто приємно. Це дає розуміння, що ти робиш щось правильне. І приносиш користь — собі, людям, світу».
Фентезі-цикл «Хроніки червоних лисиць» — це не лише історія про магію. Це розповідь про біль і прийняття, про вибір і втрати, про пошук себе та власного голосу. І кожен читач зможе знайти у ньому щось особисте.
