Ужгород – місто, яке зачаровує з першого погляду. Місто, яке дихає історією, плетеною віками, і вабить своєю неповторною атмосферою. Це місце, де переплелися культури та традиції, де кожен камінь розповідає свою унікальну історію. Ужгород пропонує безліч цікавих фактів та легенд, які здатні вразити навіть найвибагливіших мандрівників. У цій статті журналісти “Баношу” розповідають цікаві факти про місто, які варто знати кожному, хто планує відвідати його або просто хоче дізнатися більше про чарівність Ужгорода.
Ужгород збудований на 7 пагорбах
Ужгород, як і Рим, Стамбул, Прага та Барселона був збудований на 7 пагорбах. Місто лежить на річці Уж біля підніжжя Карпат на висоті близько 120 м. Береги річки пов’язують сім мостів, а найвища точка міста – гора Велика Дайбовецька (224 м).
Ужгород — найзахідніший та найменший за кількістю жителів обласний центр України.
До того ж від Ужгорода ближче до десяти інших європейських столиць, ніж до Києва. Відстань від Ужгорода до столиці України: залізницею – 898 км, шосе – 788 км, повітряним сполученням – 680 км. А ось до Відня – близько 600 км, до Будапешта – 300 км, до Варшави – 560 км, до Братислави – 550 км, до Праги – 740 км.
Крім того, Ужгород розташований майже на однаковій відстані від Балтійського, Адріатичного та Чорного морів, що становить 650–690 км. Це робить його найбільш внутрішнім містом у цій частині Європи.
Ужгород має понад 15 міст-побратимів.
Першим містом-побратимом Ужгорода стало місто Корвалліс (штат Орегон, США) у 1992 році.
Вакх був під Ужгородом.
Є легенда про те, що якось Бог грому Зевс розсердився на Вакха і заслав його під Карпати. Вакх, відправляючись на заслання, прихопив з собою виноградну лозу, посадив її тут та згодом навчив людей виробляти вино. Але ж насправді є історичні свідчення, які вказують що виноград на території Ужгорода вирощували ще в III столітті. І саме тому він досі прикрашає герб міста.
Вулиця Корзо створена для прогулянок
Ця пішохідна вулиця розташована в історичному центрі Ужгорода, а її назва -Корзо- в перекладі з італійської – “вулиця для прогулянок”. Вона отримала назву в часи, коли місто було під владою графської родини з Італії Другетів з першої чверті XIV століття. Архітектурний стиль вулиці Корзо сформований у кінці XIX – на початку XX століття, у часи, коли місто перебувало у складі Австро-Угорщини та Чехословаччини.
Сакури в Ужгороді – візитівка міста
Алея сакур з’явилась у 20-х роках минулого століття. Дерева гарно прижилися, адже місцевий клімат цьому сприяє. Алея розташована на вулиці Олександра Довженка. Це найпопулярніша туристична локація міста під час цвітіння сакур навесні. Її цвітіння припадає на кінець квітня і це найкрасивіший період в кожному році.
Перший мер Ужгорода – Бейла Легоцький
Він обіймав посаду з 1872 по 1890 роки. Тоді місто входило до складу Австро-Угорської імперії й розвивалося як важливий адміністративний та культурний центр регіону. Завдяки зусиллям Легоцького почали активно розвиватися інфраструктура та урбанізація: було модернізовано вуличне освітлення, розпочався розвиток транспортної мережі та з’явилися перші великі громадські будівлі.
Легоцький був великим шанувальником історії та написав кілька праць про минуле Закарпаття. Це, наприклад, «Монографія Березького комітату», яка є фундаментальним дослідженням історії нашого регіону та «Нова монографія міста Мукачева», де він детально описав історію та розвиток Мукачева.
Колись центр Ужгорода був островом
Тоді річка Уж мала притоку – Малий Уж, що проходила через усе місто. Через те, що Малий Уж ускладнював забудову й підвищував витрати на мости, було ухвалено рішення закрити його під землею.
Мініскульптурки — це культурний символ Ужгорода
Ужгород відомий своїми пам’ятками різних історичних епох, а ось однією з головних прикрас міста є мініскульптури, які встановлені на честь відомих людей та подій, пов’язаних з історією міста. Однією з найоригінальніших є міністатуя Свободи. Її встановили на поруччях мосту через річку Уж у 2011 році. Напередодні свят статую часто одягають в різноманітні костюми, тому називають головною модницею міста. До того ж “Статуя свободи” визнана найменшим маяком в Україні завдяки вбудованому світлодіоду, який блимає.
А ось у центрі міста, на початку Православної набережної, розміщена мініскульптура, присвячена двом закоханим: графу Міклошу Берчені та його коханій Крістіні Чакі. Їхня любов виникла у стінах Ужгородського замку. Через низку трагічних подій парі довелося залишити місто й тікати за кордон.
Детальніше про мініскульптури читайте за посиланням:https://banosh.com.ua/novyny-zakarpattya/na-zakarpatti-bronzovi-miniskulptury-shho-tvoryat-velyki-istoriyi-foto-video/
Липова алея в Ужгороді – одна з 7 чудес Закарпаття
Липова алея в Ужгороді складається з кількох видів лип, що цвітуть по черзі, з травня по липень, кожний сорт приблизно протягом двох тижнів. На конкурсі “7 чудес Закарпаття” липова алея в Ужгороді посіла 5 місце.Алея на набережній Незалежності має довжину 2,2 кілометра і є найдовшою не тільки в Україні, а й у Європі.
В місті є дитяча залізниця
Фактично це зменшена копія сучасної залізниці, що має всі необхідні елементи основної магістралі. Тут діти можуть з користю провести час та відчути себе у ролі машиніста.
В оранжереї Ужгородського ботанічного саду росте надзвичайна колекція екзотичних рослин з усього світу
Його історія почалася з кінця XIX століття, коли в Ужгороді розташовувалися різноманітні осередки фруктових та квіткових садів, створених місцевими діячами. Одним із таких садів був сад вчителя гімназії Іштвана Лаудона, який колекціонував і висаджував рослини з різних куточків світу.
Сьогодні сад налічує приблизно 3900 видів і сортів рослин на відкритому ґрунті та 1100 видів тепличних рослин. Крім того, в дендрарії та саду можна знайти близько 800 видів дерев і кущів. У ботанічній оранжереї представлена дивовижна колекція екзотичних рослин, зокрема, евкаліпти, банани, мімоза та навіть папая. Уся рослинність на території організована за географічним принципом, охоплюючи ділянки американської, кавказької, середньоазійської, китайської та далекосхідних культур.
Для прогулянок Ужгородом треба мати зручне взуття
Вулиці міста найчастіше мають круті підйоми та спуски, а також покриття бруківкою. Тому якщо плануєте багато гуляти – слід взяти зручне взуття на низькій підошві.
Найвідоміший туристичний об’єкт міста – Ужгородський замок.
Фортеця на Замковій горі є однією з найцінніших військово-архітектурних пам’яток України. З території замку відкривається приголомшливий вид на місто, а в його стінах розташований етнографічний музей, де представлені захопливі експозиції. Всередині замку можна знайти внутрішню каплицю, мальовничий сад, міфічні статуї та залишки церкви Святого Юрія, збудованої в XIV столітті.
Цей замок має незаперечну історичну цінність, адже був побудований ще в XI столітті на основі давньослов’янського городища. Протягом століть він піддавався численним добудовам і реконструкціям, внаслідок чого в архітектурі гармонійно поєдналися елементи романського, готичного, ренесансного і барокового стилів.
Не менш цікаві також його таємниці: тут збереглася ведмежа яма, в якій в минулому утримувались ведмеді, що стали символами Закарпаття. На території замку знаходиться Дзвін свободи, встановлений у 1991 році на честь Незалежності України, а також, за легендою, існує мережа підземних ходів, що з’єднують замок з різними частинами міста.
Атмосферу загадковості надає й легенда про привид Білої Діви, дочки графа Другета, яка, за переказами, блукає замком у білому вбранні, шукаючи свого коханого. Граф, дізнавшись про її зраду внаслідок романтичних стосунків із сусіднім воєводою, замурував доньку живцем у стіну. Це прокляття тривало століттями, адже розгніваний магнат не залишив в живих і воєводу.
Поруч із фортецею знаходиться ще одна історична пам’ятка – Ужгородський скансен, який відтворює атмосферу закарпатського села XVIII-XIX століть. Тут представлені унікальні споруди, такі як чотирисхилі угорські хати та Шелестівська Михайлівська церква. Етнографічний музей займає площу в 5,5 га та вміщує близько 14 тисяч експонатів, що чудово ілюструють багатий культурний спадок регіону.
Нинішня будівля Закарпатської обласної державної адміністрації та обласної ради має цікаве історична минуле
Роботи над спорудженням будівлі почалися у вересні 1932 року та були завершені в червні 1936 року. Раніше Земський уряд Підкарпатської Русі 17 років працював без власного приміщення, а частина відділів розташовувалася в іншому місці.
Будівництво проводила чеська фірма «Lanna», яка стала генеральним підрядником. Витрати на зведення будівлі становили 17 мільйонів чеських корун. У цю суму входили роботи з доброустрою території, в тому числі закладка скверу позаду будівлі й клумби перед нею.
Під час зведення було використано 2,5 мільйона цеглин, 350 вагонів цементу, 35 вагонів заліза та 45 вагонів інших матеріалів. У оригінальному проєкті передбачалося, що в будівлі буде рівно 600 кабінетів. Станом на сьогодні невідомо, скільки їх є насправді. У 1936 році у будівлі було 700 дверей та 890 вікон, для яких використали 6200 квадратних метрів скла. Також в установі було встановлено 1600 лампочок.
Механічний завод, Машинобудівний, “Ужгородприлад”, “Електродвигун”, “Турбогаз”, “Більшовик” – підприємства-гіганти які зробили Ужгород відомим
Вони зробили Ужгород одним з центрів виробництва складних машин, приладів, газового устаткування, побутової хімії тощо. Під ці заводи виділялися величезні площі, які зараз в більшості своїй стоять пусткою, але і досі вражають масштабами.
В Ужгороді є своя легенда про Ромео та Джульєтту
Ця трагічна історія сталася в 1892 році. Життя Ужгорода наповнювалося різноманіттям завдяки офіцерам та солдатам місцевого гарнізону. Один із них, Гейза Шеффер з сусіднього села Баранинці, дізнався, що батька його коханої Агнеси Деметер переводять до далекого Шопрона, міста на кордоні з Австрією. Напередодні обіду 3 листопада, Гейза вирішив навідати Агнесу, яка саме збиралася в магазин. Однак молодий офіцер не дозволив їй піти та привів її до свого житла. Саме тут їх і знайшли мертвими на ліжку, припертими плечима до стіни з простреленими серцями, а поруч лежав револьвер. Новина про цю жахливу подію швидко поширилася по всьому місту. В останній шлях молодят проводило все місто, і ужгородських Ромео та Джульєтту поховали в одній могилі на Кальварії.
Колись в Ужгороді спалювали жінок, яких підозрювали у відьмацтві
Місце, де зараз розташований Закарпатський музей архітектури та побуту, колись називалася Відьминою ямою. Така назва дісталася їй через те, що, за легендою, тут спалювали жінок, яких підозрювали у відьмацтві.
