Чи чули ви про Скелі Закоханих? Це вражаюче місце на околиці села Костилівка, де дві мальовничі скелі, висотою 20 метрів, здіймаються на протилежних берегах Тиси, а на їхніх вершинах видніються хрести. Легенда розповідає про сумну історію кохання Івана та Марічки, яким не судилося бути разом через заборону батьків. У своєму відчаї Марічка знайшла смерть, кинувшись зі скелі. Іван, спустошений горем, не зміг жити без коханої й стрибнув зі скелі навпроти, розділивши її трагічну долю. Все декілька століть це місце приваблює не лише мандрівників, а й тих, хто вірить у силу справжнього кохання. Про дивовижну природну пам’ятку сьогодні розповідають журналісти “Баношу”.
Легенда про Іванка та Марічку
Молода Марічка, дівчина з заможної родини, закохалася у простого пастуха Івана, який наймався на роботу до її батька. Звісно, батьки були категорично проти такого союзу, адже соціальні бар’єри того часу були майже нездоланними. Попри всі заборони, погрози та переслідування, їхнє кохання було сильнішим за будь-які перешкоди.
Одного разу, під покровом місячної ночі, закохані піднялися на вершину скелі. Там, обійнявшись назавжди, вони зробили останній крок у прірву. На світанку їх знайшли місцеві жителі. З того часу цю гору знають як Скелю Кохання, а встановлений на ній хрест став вічним символом незламної любові двох сердець, що не зламалися під тягарем обставин.
Карпати багаті на легенди, але ця одна з найтепліших. Вона нагадує, що навіть коли все здається втраченим, кохання залишається – у камені, у воді, у вітрі, що гойдає листя на вершинах двох скель.
Атмосфера, що торкається душі
Тиша гір, ніжний плескіт річки, аромат хвої :все тут ніби шепоче, що кохання завжди залишає свій слід. Сюди приїздять, щоб зробити пропозицію руки та серця, загадати бажання або просто побути поруч з тим, кого кохаєш. Кажуть, якщо доторкнутися до каменя і подумати про своє кохання, воно обов’язково буде щасливим. Цей ритуал став традицією, що підкреслює силу почуттів, які, згідно з легендою, виявилися сильнішими за суспільні заборони.
Але Скелі Закоханих – це не лише романтичний символ. Це ще й захопливий куточок Карпат, звідки відкриваються неймовірні панорами на село та навколишні гори, запрошуючи до відпочинку, створення незабутніх фото та повного занурення в тишу природи. До того ж ці скелі не просто природні утворення, а й геологічна пам’ятка, що є частиною відомого скельного комплексу «Довбушеві скелі» в урочищі Підклифа.
Найкращий час для відвідування – ранок або захід сонця. У ці моменти скелі купаються в золотому світлі, і вся легенда ніби оживає на очах, перетворюючи краєвид на живу картину. Шлях до вершини крутий і вимагає зручного взуття, але найважливіше – подолати страх і повірити у власні можливості.
Костилівка: де історія зустрічається з легендою та природою
Село Костилівка – це справжня скарбниця історії, оповита легендами, та осередок дивовижної природи. Перші згадки про поселення датуються 1605 роком, коли сюди стікалися переселенці з Галичини, шукаючи притулку від феодального гніту, а також лісоруби, що освоювали багаті ліси. Окрім заготівлі деревини, місцеві жителі здавна займалися вівчарством, полюванням та рибальством, а з кінця XVIII століття і до 1866 року навіть видобували залізну руду на горі Берлибашка.
Назва села, за однією з місцевих легенд, походить від трагічної події. Колись це поселення, оточене валом і частоколом, охороняло Солоний шлях – важливий торговий маршрут. Коли загін татар, що прямував з-за Карпат до Угорщини, напав на село, його мешканці вступили в нерівний бій і всі загинули. Жорстокий хан наказав відрубати всім голови, і саме від цього походить слово «берлибаш» («берли» – меч, «баш» – голова), що буквально означає «голова з плеч». Коли згодом тут знову з’явилися люди, вони побачили купи людських кісток, тому й далі поселенню другу назву – Костилівка.
Окрім Скелі Закоханих, тут знаходиться ще й друга – Скеля Стрімчак, більш відома як Скеля пам’яті. На хресті, що височіє на цій скелі, викарбувано рік – 1863. Існує версія, що саме в цей період італійські та австро-угорські піддані прокладали залізницю через це село. Важкі умови праці та проживання призвели до спалаху чуми, яка забрала багато життів. На згадку про них тут встановлено хрест, а скеля отримала символічну назву Скеля пам’яті.
У 2016 році скелі-стрімчаки стали туристичною візитівкою села Костилівка завдяки зусиллям меценатів. Було облаштовано інформаційні стенди, підходи та оглядові майданчики. Також було представлено скельний комплекс “Довбушеві скелі”, де знімалися епізоди фільму “Довбуш”. Відтоді ці скелі набули ще більшої популярності серед туристів.
Через село проходять цікаві туристичні маршрути, що ведуть до мальовничої полонини Берлибашка, де влітку пасуться місцеві стада, та на гору Піп Іван Марамороський. Серед місцевих пам’яток варто відзначити пам’ятник бокорашам, встановлений у 2005 році, які загинули під час сплаву лісу по річці Тисі. У верхів’ях потоку Великий, притоки Тиси, збереглися залишки кляузи (гаті), що використовувалися для лісосплаву.
Відвідувачів також приваблюють дивовижні краєвиди, мінеральні джерела (буркут), збережені традиції місцевого населення та, звичайно ж, кулінарна гордість Костилівки – фестиваль “Берлибаський бануш”.Мета фестивалю – популяризація самобутніх гуцульських традицій та залучення туристів з України та з-за кордону. Для гостей організовують запалення полонинської ватри, концерти, змагання з приготування бануша, виставки народних виробів.
