Закарпатцям не треба їхати аж до далекої Ісландії, щоб побачити справжній гейзер! Його можна знайти тут, на Міжгірщині, у селі Вучкове. Лісівники подбали про те, щоб відпочинок біля цього унікального джерела став ще комфортнішим: облаштували більше зон для відпочинку та альтанок, зробили пороги на річці та поглибили її річище, щоб можна було скупатися. Цікаві факти про унікальний закарпатський гейзер зібрали журналісти “Баношу”.
Ця унікальна для України природна пам’ятка вражає своєю періодичністю: приблизно кожні дві години (залежно від обставин та пори року) гейзер вивергає воду на висоту 4-6 метрів, а тривалість цього видовища становить близько 10 хвилин. Колись давно місцеві мешканці звіряли час за цим гейзером, поки його не “сховали” в трубу.
Історія гейзера пов’язана з подіями початку 1990-х років. Тоді до села прибули геологи, які працювали на металургійний комбінат. Підприємство планувало придбати територію урочища для будівництва великого оздоровчого комплексу. Передбачалося, що вода з гейзера буде використовуватися для лікувальних ванн у майбутньому санаторії. Під час встановлення відвідної споруди геологи, ймовірно, порушили природний баланс гейзера. В результаті, вода перестала вивергатися назовні, а почала витікати через трубу. Трубу дещо подовжили, спрямувавши її до струмка. З того часу вода виходить лише через цю трубу, горизонтально.
Свідки розповідають, що наближення виверження гейзера можна відчути за низьким гулом, що лунає з труби. У момент найвищої активності, бурхливий потік спіненої води, насиченої газами, з силою б’є в протилежний берег. Біля вертикальної труби утворюється значна калюжа, створюючи враження киплячої води. Після досягнення піка, процес поступово стихає.
Цей гейзер знаходиться в урочищі Петровець, біля гірського струмка. Вода з гейзера має цілющі властивості, допомагаючи при різних захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Навіть олені приходили сюди, щоб напитися цієї води.
Його вода, на відміну від звичних уявлень про гейзери, не гаряча, а навпаки – крижана, що дозволяє пити її одразу.
Закарпатський гейзер створює особливу атмосферу, що відрізняє його від інших. Вода, вириваючись назовні, утворює чарівний туман, який у променях сонця переливається всіма барвами веселки, нагадуючи про те, як навіть найменше природне явище може бути неймовірно могутнім.
Вучківський гейзер та Міжгірщина загалом – це популярні напрямки для тих, хто цінує захватні природні явища та мальовничі краєвиди. Щоб зберегти це унікальне мінеральне джерело, лісівники Верхньогірського лісового господарства облаштували біля нього рекреаційну зону в Соймівському лісництві. Тож відвідувачі можуть відпочити з дороги та комфортно дочекатися, коли гейзер виб’є прямо з-під земної кори. Кожен, хто побував тут, залишається зачарованим і натхненним, пізнаючи велич природи та її непереборну силу.
Найкращий час для відвідування гейзера – тепла пора року, коли погода сприяє відпочинку на природі.
Подібний геотермальний об’єкт, холодний мінеральний гейзер, існує і в словацьких Герлянах. Він був занесений до Світової спадщини ЮНЕСКО та визнаний природною пам’яткою Словаччини у 2002 році. Цей об’єкт викликає неабиякий інтерес у науковців, які щороку проводять міжнародні конференції, присвячені, зокрема, і геотуризму.
Цікаво, що хоча карпатські вулкани припинили свою активність мільйони років тому, перетворившись на гірські масиви, сучасні грязьові вулкани та водяні гейзери є свідченням пізніх стадій вулканічної діяльності.
Щоб побачити це диво природи, при в’їзді в село Вучкове з боку Міжгір’я слід повернути ліворуч на ґрунтову дорогу біля пам’ятника бджолі. Гейзер легко знайти, адже він розташований на відкритій галявині, яка виділяється рудим забарвленням ґрунту.
Довідка: Гейзер – це таке джерело, яке час від часу викидає вгору гарячу воду та пару. Це один із проявів вулканічної активності, коли вулкан вже “заспокоюється”. Назва “гейзер” походить від ісландського гейзера Ґейсір, про який вперше написали. Іноді його ще називають “водяним вулканом”.
