У світі сучасної культури комікси здобувають все більшу популярність, формуючи нові тренди у читанні та сприйнятті мистецтва. В Україні цей жанр також займає належне місце, що не в останню чергу пов’язано з ініціативами видавців, які вкладають душу в створення якісного продукту. Одним з таких людей є Артем Варгаліонок — справжній фанат коміксів та їх популяризатор, який пройшов шлях від любителя до засновника українського видавництва “Varvar Publishing”.
Його пристрасть до мальованих історій перетворилася на щось більше, ніж просто хобі. Спочатку це був магазин, де можна було знайти улюблені видання, а згодом – і власне видавництво, яке дарує українським читачам можливість насолоджуватися всесвітньовідомими коміксами рідною мовою.
В ексклюзивному інтерв’ю для “Баношу” Артем розповів історію створення “Varvar Publishing”, поділився секретами адаптації та перекладу коміксів, розповів про непростий шлях отримання ліцензій та зруйнував стереотип про те, що комікси – це лише дитяча розвага.
Артеме, розкажіть про історію створення “VARVAR Publishing”?
У 2021 році ми отримали свідоцтво видавця та офіційно зареєстрували видавництво. Першу ліцензію ми купили одразу на три комікси Marvel: «Каратель МАХ» від Гарта Енніса, “Блейд” від Марка Ґуґґенгайма та “Дивовижна Людина-Павук. Останнє полювання Крейвена” від Джона Марка ДеМаттейса.
“Карателя” ми готували до друку першим у збільшеному форматі делюкс, але почалося повномасштабне вторгнення, робота більшості друкарень призупинилася. До того ж типографій, які можуть друкувати Marvel в Україні лише три, бо їм треба мати певну сертифікацію від Disney. І всі вони знаходяться у Харкові. Тому наша робота стала на паузу. Та й на початку великої війни, якщо чесно, було не до видань.
Коли все в Україні почало оживати, нам написали з друкарні. Сказали, якщо плануємо додрук книжок, то вже можна це робити. На той час ціна на друк значно зросла. Тобто, до повномасштабного вторгнення умовно «Каратель МАХ» мав коштувати приблизно 400 гривень за примірник, а в нових умовах – 800. Але ми все одно намагалися зробити все можливе, щоб зменшити ціну для наших читачів.
Пізніше ми підписали контракт з правовласниками творчості французького художника Франсуа Баранже. Він ілюстрував чотири книжки американського письменника, журналіста та поета Говарда Філіпса Лавкрафта. Баранже підписав контракт, але за однією умовою: всі гроші з продажу першої книги “Поклик Ктулху” підуть на допомогу Збройним Силам України. Отримали ми також корейську ліцензію на манхву “Поклик пекла”, яка є екранізованою на Netflix.
Так робота “VARVAR Publishing” стала помітною в Україні. “Поклик Ктулху” взагалі мав шалений попит, бо це світовий бестселер, тому тираж в декілька тисяч примірників ми продали дуже швидко. До виходу “Ктулху” ми були ще дуже маленьким видавництвом, тому великі мережі не дуже хотіли з нами співпрацювати. До того ж ми зосереджені на графічній літературі, а це дуже нішова тема. З нами вирішив співпрацювати лише Клуб сімейного дозвілля, вони закупляли у нас книжки. Для них це був певний експеримент.
Як розвивалося видавництво далі?
Після того, як “Поклик Ктулху” став гарно продаватися, ми стали більш помітні, з нами зв’язалося видавництво «Ранок» і запропонувало увійти до складу корпорації “Ранок”, бо вони давно хотіли мати підрозділ, який буде займатися саме коміксами. Ми погодилися, але мали умову. Річ в тому, що в Україні єдине видавництво, яке співпрацює з Disney – це “Ранок”. А у Disney є така франшиза, яка недоступна жодному видавництву в нашій країні – “Зоряні війни”. І ми домовилися, що “Ранок” домовиться щодо придбання ліцензії. Так “VARVAR Publishing” став єдиним в Україні видавництвом, що робить книжки та комікси по “Зоряним війнам”.
Загалом за останні два роки ми дуже сильно розширилися, від “VARVAR Publishing” вийшло більш ніж 60 книг в різних форматах, у м’якій, твердій обкладинці. Є манґа, манхва, бандесіне. Багато гучних релізів. Наприклад, манхва ”Аннарасуманара (Звук магії)”. Це магічна та романтична історія про дівчину та фокусника. Нещодавно на фестивалі «Fancon» ми анонсували манґу “Гра Смерті”, за мотивами якої також є однойменний серіал. Загалом подібних творів від нашого видавництва вийшло багато. Це й романтичні, й містичні історії.
Співпрацюємо ми й з декількома американськими видавництвами. Це, наприклад, “BOOM! Studios”. Ми вже видали три томи графічного роману “Щось убиває дітей” від талановитого сценариста Джеймса Тайніона IV. Цей комікс зібрав усі нагороди, які тільки можуть бути в цій сфері. Також від “BOOM! Studios” ми видали комікс “Низка смертей Лейли Старр”, це чудова історія про переродження та цінність життя. Від «Image Comics» ми готуємо до друку історію “30 днів ночі”. Це справжня коміксна класика про вампірів, які, боячись денного світла, вирішили прийти на Аляску, де цілий місяць його немає.
Від “Dark Horse Comics” готуємо графічний роман Френка Міллера “300”, за яким знятий відомий багатьом фільм “300 спартанців”. До речі, багато хто думає, що це оригінальний історичний фільм, але ні, він знятий по коміксу. Також на «Fancon» ми анонсували комікси “Трансформери” та “Підлітки мутанти нінджя Черепахи”. Це найсвіжіша серія. “Черепах” плануємо видавати в форматі синглів – тоненьких періодичних видань журнального типу, як в оригіналі. Бо цей формат доступніший звичайному читачу.
Загалом, кожен, хто бажає знайомитися з нашими коміксами, знайде щось цікаве для себе. До того ж ми не плануємо кидати великі серії, продовжимо випускати все, що запланували.
В Україні ми співпрацюємо з великими торгівельними мережами як “Аврора” та “Сільпо”. Не знаю як в Ужгороді та взагалі на Закарпатті, але в інших містах по всій Україні в вищеназваних маркетах ви зможете знайти наші книжки.
Чому ви вирішили займатися коміксами?
Нам з дружиною подобаються комікси. Але для нас вся ця історія почалася з крамниці коміксів “Fаnboys Shop”, яку ми відкрили в Ужгороді у 2020 році. Це був перший комікс-шоп взагалі на Закарпатті. З часом ми зрозуміли, що не хочемо просто продавати, хотілося самим щось створювати в цій сфері й видати тайтли, яких ще немає на українському ринку. Бо є багато чудових творів, на які видавці мальованих історій не звертали увагу. Вирішили спробувати заснувати своє видавництво.
Придумали для нього назву “VARVAR Publishing” з декількох причин. По-перше, хотілося щось пов’язане з Закарпаттям. Ми жартуємо з цього приводу, що назва “Molfar” була зайнята (Видавництво “Molfar Comics” працює на вітчизняному книжковому ринку з 2018 року, – прим. ред.), тому треба було щось вигадувати. Нам хотілося, щоб назва асоціювалась з горами, гірськими героями. Та й до того ж наше з дружиною прізвище Варгаліонок і нас двоє, ось так й вийшло: VARVAR. Це проста, лаконічна назва, яку легко запам’ятати.
Як комікс з’являється на українському ринку?
Для початку треба купити ліцензію. Це може бути й дуже швидко, й дуже довго. Звісно, коли ти молодий видавець, у якого за плечима нічого немає, складніше домовитися. Але зараз з Marvel у нас налагоджена співпраця, тому купити ліцензію стало набагато простіше. Якщо певний тайтл ніхто не взяв собі з українських видавництв коміксів, то проблем немає. Тим паче історія мальописів дуже велика, тому різні видавництва можуть брати в роботу тайтли про одного персонажа, наприклад, Людину-Павука, але різних періодів та різних авторів. Ось комікси про Карателя окрім нас видавали ще кілька українських видавництв. Але якщо “VARVAR Publishing” взявся за перший том серії “Карателя” від Гарта Енніса, то другий – теж буде за нами. З Marvel ще легко працювати тому, що в них на ліцензію фіксована ціна і немає торгів.
А ось з корейськими видавництвами важче, бо треба торгуватися, багато про що домовлятися. Плюс, зараз на азійські книжки є великий попит, конкуренції вистачає, тому треба запропонувати максимально цікаві умови. Загалом азійці не завжди зацікавлені саме у грошах. Їм важлива якість видань та авторитет видавництва. Вони багато чого потім перевіряють, інколи звертаються з проханням, щоб ми надіслали їм переклад тексту на англійську, який ми написали на задній стороні книги. Є випадки, що про ліцензію ми домовляємось рік та навіть більше. Бувало, що обіцяють нам, а потім раптом хтось інший забирає.
Коли ліцензія куплена, видавництво отримує файли для перекладу та роботи в PDF. Потім за тайтл береться перекладач. Переклад коміксу виглядає не так, як переклад звичайної книги. Бо в коміксі є бабли, звуки та таке інше. Тому при перекладі використовується табличка, яка складається з двох частин. Ліворуч знаходяться всі бабли, звуки та таке інше, праворуч – переклад. На панелях також є задній план, де можуть бути назви магазинів, плакати, написи, це все ми також перекладаємо українською. Єдине, буває, що в корейському коміксі є якісь написи японською. Тому у зв’язку з тим, що для корейців японська мова теж іноземна, такі написи ми не перекладаємо.
До адаптації ми відносимося прискіпливо. Загалом є адаптація та транслітерація, тому ми дивимося як в контексті буде краще. Наприклад, ім’я Блейд не перекладали, бо це дуже відомий персонаж і всі його звикли саме так кликати. Але головну героїню коміксу “Щось убиває дітей” в оригіналі кличуть Erica Slaughter, що дослівно на українську Еріка Різанина або Різня. Ми переклали як Еріка Забійник, бо вона в контексті коміксу саме забійник. Це її професія.
Після того як переклад завершено, над книгою працює редактор. Він перевіряє не лише текст перекладу, а й дивиться на оригінал. Потім комікс передається верстальнику, він підганяє макет під формат, робить шрифти як в оригіналі, бо це теж важливо. Після коректури файл отримую я, передивляюся чи все добре.
Далі файл передається в друкарню, у кожній теж є свої умови по фарбі, щільності паперу, розробці макетів. Типографія рахує, ми відкриваємо передзамовлення. Передзамовлення завжди зі знижкою, та до кожної книжки ми намагаємося дарувати бонус. Зараз – це мініатюра тієї книжки, яку ви купуєте, у формі магніту на холодильник.
Які перепони можуть виникнути на шляху видання в Україні?
У 2022 році, на початку активної фази війни, було досить складно, бо ніхто не хотів давати ліцензію. Ми намагалися пояснювати, що територіально знаходимося в Ужгороді, а це більш-менш безпечне місто.
Буває, що декілька видавців конкурують за певний тайтл. Ми не знаємо хто ці люди, скільки грошей вони пропонують. Це аукціон наосліп. Таке часто буває з корейцями чи японцями. Ми пропонуємо ціну, а вони вже обирають з усіх пропозицій. Вони кажуть, що в кінці місяця оголосять переможця і весь цей час ми просто чекаємо від них листа. Декілька разів, ми запитували про певні тайтли, а нам казали, що цю ліцензію взагалі не продають. Вона лише для внутрішнього ринку.
Як ви обираєте, які тайтли будете видавати?
По-різному. Загалом ми намагаємося читати та купувати те, що сподобається саме нам. Частіше з перших сторінок вже зрозуміло, якісна ця історія чи ні. Ми, буває, прям збираємося у видавництві, обговорюємо, що цікаве є сьогодні на ринку та що може сподобатися українському читачу. Але можемо звернутися з приводу купівлі ліцензії на певний комікс, а нам кажуть, що ми вибрали найпопулярніший тайтл, і його не можуть нам продати, бо ще не співпрацювали з “VARVAR Publishing”. Але пропонують щось інше.
Чи є комікс, виданням якого ви найбільше пишаєтесь?
Таких багато. Але, напевно, назву тайтл “Дім Ікс Степені Х” Джонатана Гікмана. Це була дуже гучна подія на українському ринку, бо це по-перше, досить свіжа історія від Marvel. В оригіналі лімітована історія почала виходити у 2019 році та продавалася з шаленою швидкістю. У неї класна ідея про створення власної держави мутантів та здобуття незалежності. Там декілька сюжетних ліній та й загалом ця подія розпочинала так звану Еру Кракоа, яка завершилася у 2024 році. Тому ми зацікавилися цим періодом. Над ним працювали культові автори та художники, там класні історії. Тому ми вирішили зробити те, що ніколи не було в Україні. Загалом у нас в країні багато подій в Marvel, між якими хронологічно проходив великий проміжок часу, виходили в окремих книжках. Тобто не було послідовності, читач не міг скласти цілісну картину. Ми ж вирішили послідовно випускати всю Еру Кракоа. Тому людина може збирати всю серію.
“Дім Ікс Степені Х” ми анонсували під Новий рік-2024, і в тому ж році видали. Можливо я помиляюсь, але мені здається, що це була найочікуваніша мальована історія у 2024 в Україні. Читачі постійно писали нам, питали коли вже вийде книга. І ось ми її випустили в десяти різних обкладинках: основній та лімітованих. Лімітованих всього було по 100 примірників. Шість обкладинок були ексклюзивними для різних українських магазинів і мереж, які можна було купити лише у них. Я навіть наживо деякі обкладинки не бачив, бо вони відразу поїхали в магазини. Навіть Клуб сімейного дозвілля долучився до нашої “двіжухи”, а вони не видають комікси взагалі. Були в нас варіанти з суперобкладинками, без суперобкладинок, з тисненням та без нього. Це справжня подія в Україні була. Деякі колекціонери коміксів навіть купували собі всі десять обкладинок, бо там справді було важко вибрати якусь одну.
Але взагалі мені дуже важко обрати один тайтл, яким я найбільше пишаюся. Всі книги різні, у кожній є свій читач, своя історія.
Якщо людина лише починає знайомитися з жанром мальованої літератури, яку книгу ви б порадили їй почитати в першу чергу?
Таких також багато. Якщо ми говоримо про супергероїку, то нещодавно в нас вийшов комікс “Дивовижна фантазія 1000”. Це шість невеликих історій про Людину-Павука, пов’язані між собою. В оригіналі – це було ювілейне видання до 60-річчя культового персонажа. Це легка супергероїка, яка сподобається дорослим й дітям.
Ще одна класна історія, яка підійде виключно дорослим – “Щось убиває дітей” – один з моїх найулюбленіших коміксів взагалі. Це цікава містична історія в стилі романів Стівена Кінга. “Низку смертей Лейли Старр” я б теж дуже радив прочитати, бо це глибока, гарна, красива та ніжна історія.
Чи користується, на ваш погляд, попитом жанр коміксів в Україні?
Нещодавно ми повернулися з фестивалю попкультури «Fancon». На заходи були дуже великі черги, на другий день навіть довелося організаторам ще один вхід відкривати, настільки багато було охочих. У “VARVAR Publishing” був окремий стенд, нас там було 5 людей, і за два дні майже не було можливості присісти. Ми постійно спілкувалися з людьми, розповідали про книжки. І майже ніхто не пішов від нас з порожніми руками.
В якому напрямку ви б хотіли в майбутньому розвивати “VARVAR Publishing”?
Наразі ми працюємо на два великі напрями: “Зоряні війни” та манга. Але не зосередимось лише на них. Зараз також працюємо над новими томами “Департаменту правди” та “Вбий або будь убитим”. Перша книга – історія про теорії змови, а друга – кримінальна драма. Під час роботи над “Департаментом правди” велику роботу зробила перекладачка Олена Лісевич. Вона знайшла багато цікавих фактів та пояснень теорій змов, бо це американський комікс й про багато з цих теорій українці навіть не чули. Сама книга дуже цікава з наукової думки.
Який тайтл ви б хотіли, щоб в майбутньому побачили читачі в Україні?
Свого я часу я дуже хотів випустити графічний роман “300” від Френка Міллера. Хочу також про Суддю Дредда, мені особисто він дуже подобається, але це суто фанатська тема, бо останнім часом про цього героя не виходить фільмів чи анімаційних проєктів, тому звичайного читача може бути важко зацікавити. Ну і звичайно хочеться, щоб на українському ринку з’явилися культові азійські історії на кшталт “Зошита смерті”. Але поки правовласники не йдуть на контакт. Можливо, прийде час і ми проб’ємо цю стіну, або це зробить хтось інший в Україні. Загалом, більшість з того, що хочеться видати, нам вдається.
Скільки зараз людей працюють у вашій команді?
Одразу й не порахуєш. У нас є троє перекладачів з японської, троє – з корейської. Четверо – коректувальники та редактори, шість верстальників. Є декілька людей, які займаються продажем та дистриб’юцією.
Як зазвичай проходить ваш робочий день?
Та мені здається, що він у мене ніколи не закінчується. О 9 годині ранку я приходжу у видавництво, вирішую певні справи за комп’ютером, працюю з колегами, обговорюю задачі. Деякий час робота кипить, всі зайняті справами, а потім починає “прилітати”: щось треба перевірити, подивитися, внести правки. Буває, що цілий день я лише на листи та повідомлення відповідаю, і до пізнього вечора може бути. Бо в нас працюють люди, які живуть за кордоном, а у них інший часовий пояс. Багато в кого діти, тому вони працюють коли ті вже сплять. Часто активність в нашій команді починається саме ввечері, коли я повертаюся додому. Інколи я навіть телефон вимикаю на деякий час, бо в мене теж є родина та й треба трохи часу для відпочинку.
Де можна в Ужгороді купити книжки від “VARVAR Publishing”?
Як я вже казав, у нас з дружиною є комікс-шоп “Fаnboys Shop” на вул. Волошина, 16, біля кафе “Байрон”, де, звичайно, всі наші комікси є в наявності. Також їх можна купити в магазинах “Книголенд”, “Книгарня Є”, “КСД”. Наші видання продаються майже всюди, якщо зайти в книгарню, з вірогідністю в 90% там будуть книги від “VARVAR Publishing”.
Зараз в суспільстві ще існує така думка, що комікси та інша графічна література – це для дітей. Зможете розвінчати цей стереотип?
Так, багато хто, на жаль досі так думає. Особливо у маленьких містах, як Ужгород. Бо в нас ще консервативність в суспільстві присутня. А щоб знищити цей стереотип я б порадив просто взяти та щось почитати. Якщо брати тайтли нашого видавництва, ось є “Щось убиває дітей”. Це зовсім недитяча історія. Але багато хто може сказати: та що там читати, там три слова, я за пів години вже завершу. Але мистецтво мальованих історій не тільки в тому, щоб саме читати текст, ще й треба читати малюнок та насолоджуватися ним. Роздивлятися, що хоче донести художник та як він це робить, які фарби використовує та таке інше.
Особисто я читаю і книжки, і комікси. Відчуття правда зовсім різні. Ось зараз люди дивляться фільми, серіали, їм подобається. Але вони навіть не замислюються, що багато з цих проєктів – це адаптація коміксів. Наприклад, графічний роман Алана Мура “V означає Vендета” – це історія про тоталітарний режим, яка може буде важкою навіть для дорослого читача. Там багато віршованого тексту, символізму. Є комікс “Маус” Арта Шпигельмана, який отримав безліч премій. Цей твір вивчають у школах та університетах, використовують на курсах, присвячених вивченню сучасної англійської літератури, європейської історії та єврейської культури. В цьому коміксі євреї зображені в образі мишок, а фашисти – котів. Це серйозний, дорослий твір, хоч й намальований тушшю та виглядає візуально як комедійна книжечка.
Більшість коміксів, які виходять зараз в Україні, це твори для дорослої аудиторії. “VARVAR Publishing” випускав й окремо дитячі комікси, але їх небагато: “Хранитель греблі”, “Ракета і Грут”. Вони веселі, смішні, там яскраві малюнки, вони коротенькі.
Загалом комікси – це окремий вид мистецтва, щось середнє між книгою та фільмом. Але так, дуже важко декому пояснити, що це точно не для дітей. Тому повторю ще раз: читайте комікси та лише після цього робіть власні висновки.
