Сльози, слово і сила: як філфак УжНУ прощався з випускниками

17 липня в Ужгородському національному університеті відбулися урочистості з нагоди вручення дипломів випускникам філологічного факультету. Цьогоріч факультет підготував 101 молодого фахівця, серед яких — і філологи, і журналісти, і рекламісти. Вісім із них завершили навчання з відзнакою.

На святі панувала щира й тепла атмосфера — у залі лунали сміх і сльози, обійми друзів, вдячність викладачам і впевненість у новому старті. Команда «Баношу» завітала на захід, щоби зафіксувати ці емоційні моменти й розділити радість із випускниками та їхніми наставниками.

Про дух факультету та значення події розповіла заступниця декана з виховної роботи Марта Демчик:

Такі свята, як сьогоднішнє, показують: філологічний факультет — це одна родина. Тут і філологи, і журналісти, і рекламісти, яких об’єднує спільна зброя — слово. І кожен використовує його у своїй сфері на повну силу. Також я щиро вдячна тим, хто тримає небо — тим, хто зараз там, на нулі. Завдяки їм ми можемо стояти на цій сцені, вручати дипломи, мріяти і сподіватися, що завтрашній день принесе нам довгоочікуваний мир і Перемогу!”

Не стримували емоцій і самі випускники. Випускниця Ангеліна Гречин поділилася своїми враженнями:

Час пролетів дуже швидко, і ми побачили результат. Організація свята була на найвищому рівні. Вдалося пустити сльозу — теплу, щиру, сповнену спогадів. Це момент, коли розумієш: чотири роки не були марними. Залишилися знання, найкращі спогади, вірні друзі. І я переконана: це не завершення, а початок ще кращого шляху.

Навчання в умовах повномасштабної війни — це не лише виклик, а й свідчення стійкості, витримки та жаги до знань. Випуск філологів у такі часи — не просто освітній рубіж, а символ незламності української молоді, її віри в силу слова й прагнення змінювати світ.

Це — не прощання. Це — новий крок. Адже слово й далі буде тією силою, що об’єднує, лікує, бореться й надихає.