Коли в новинах говорять про «соціальні послуги», більшість людей уявляє щось далеке й суворе: перевірки, контролерів, «служби, що приходять, коли вже біда». Часто звучить страх: «Якщо звернуся — заберуть дитину».
Це давній міф. Сучасна система соціальних послуг працює за іншим принципом: підтримати сім’ю на ранньому етапі, щоб дитина залишалася вдома, а складнощі не перетворювалися на кризу.
Україна вже кілька років змінює підхід: що таке реформа деінституалізації
У 2024 році держава ухвалила Стратегію забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні на 2024-2028 роки. Тобто ми говоримо про перехід від системи, заснованої на інтернатах, до системи, яка допомагає дітям жити в сім’ї та у своїй громаді.
Простими словами це означає:
- менше закладів — більше підтримки сімей;
- не чекати кризи — попереджати її;
- не відправляти дитину в інтернат — допомогти сім’ї впоратися;
- послуги мають бути доступні там, де живе родина.
Саме тому сьогодні часто звучить фраза «соціальні послуги поруч із домом» — це ключ до того, щоб діти залишалися в сім’ях, а сім’ї отримували підтримку вчасно.
Що означає «доступні соціальні послуги поруч із домом»
Коли ми говоримо про послуги «поруч із домом», то йдеться не про конкретну будівлю чи кабінет, а про доступність у ширшому сенсі. Це означає, що сім’я може отримати допомогу у своїй громаді, без необхідності долати десятки кілометрів. Фахівець може приїхати додому або прийти туди, де дитина проводить більшість часу — у школу, садочок, лікарню.
Іншими словами, шлях до підтримки не має перетворюватися на окрему проблему. Для багатьох сімей питання транспорту, грошей або банальної фізичної можливості добиратися далеко — це реальний бар’єр. І коли послуга «приходить» до людини, підтримка стає не формальною опцією, а реальною допомогою, якою можна скористатися.
Які послуги можуть отримувати сім’ї
У системі соціальних послуг є багато напрямів, але для сімей з дітьми найчастіше йдеться про три ключові категорії підтримки.
1. Для сімей, які виховують дітей з інвалідністю або дітей із груп ризику
Хто може отримувати:
- батьки дітей із труднощами розвитку;
- сім’ї, де дитині встановлено інвалідність;
- батьки дітей з особливими освітніми потребами;
- батьки, які хвилюються за розвиток дитини — навіть без офіційного статусу.
Які послуги доступні:
- раннє втручання (0–4 роки);
- денний догляд (4–18 років);
- супровід під час інклюзивного навчання.
Як це допомагає сім’ї:
- фахівці пояснюють, що робити у разі виявлення ранніх ризиків;
- разом із родиною визначають стратегію підтримки;
- навчають батьків допомагати дитині у повсякденних ситуаціях;
- допомагають дитині бути більш самостійною в школі, вдома, серед однолітків;
- забезпечують безпечне перебування в центрах денного догляду або закладах освіти.
2. Для сімей у складних життєвих обставинах
Хто може отримувати:
- мами й тати, що виховують дітей самостійно;
- малозабезпечені та багатодітні родини;
- сім’ї, де батьки тимчасово не виконують своїх обов’язків;
- будь-які люди, які перебувають у кризі.
Яку підтримку можуть отримати сім’ї:
- роз’яснення щодо документів і виплат;
- соціальний супровід (фахівець веде родину певний час);
- кризове втручання у гострих ситуаціях;
- консультації психолога чи фахівця із соціальної роботи;
- групи взаємопідтримки для сімей;
- розвиток батьківських компетенцій;
- допомога в налагодженні стосунків у сім’ї.
3. Альтернативні форми сімейного виховання
Це можливості, які дозволяють дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, жити у сімейному середовищі, а не в інтернаті.
Які альтернативні форми сімейного виховання існують:
- прийомні сім’ї;
- дитячі будинки сімейного типу;
- патронат;
- опікуни та піклувальники (часто родичі).
Як фахівець із соціальної роботи підтримує такі сім’ї:
- супроводжує під час оформлення документів, пільг і виплат;
- допомагає з доступом до медицини й освіти;
- надає психологічну підтримку;
- підтримує розвиток життєвих навичок дитини.
Ключова зміна підходу: від реагування до попередження кризи
Багато років соціальні служби асоціювалися з тим, що вони «приходять, коли вже все погано». Сьогодні логіка інша: соціальні послуги мають включатися тоді, коли в сім’ї лише починають з’являтися складнощі.
Це дозволяє:
- попереджає вилучення дітей із сім’ї;
- підтримати батьків тоді, коли вони ще можуть стабілізувати ситуацію;
- знайти рішення для подолання кризи в сім’ї;
- зберегти сім’ю.
Якщо, читаючи цей матеріал, ви впізнали свою ситуацію або ситуацію близької людини — перший крок можна зробити вже зараз. Для цього існує кілька інструментів. Ви можете:
- Подати заявку на веб-порталі Міністерства соціальної політики України: https://soc.gov.ua/welcome.
- Звернутися з усною чи письмовою заявою до однієї з установ:
- управління (відділу, сектору) з питань соціального захисту у виконавчому органі сільської, селищної чи міської ради у вашій громаді;
- центру надання адміністративних послуг (ЦНАПу);
- центру надання соціальних послуг.
Відповідні фахівці підкажуть, які послуги існують і як отримати ту, що потрібна саме вам.
Навіть якщо потрібної послуги немає у вашій громаді, фахівці допоможуть вам підготувати письмову заяву для органів місцевого самоврядування. Це допоможе громаді зрозуміти, що така послуга справді потрібна.
