У Головному управлінні ДСНС України у Закарпатській області розповіли історію рятувальника Володимира Ходанича, який понад 25 років служить в Аварійно-рятувальному загоні спецпризначення. Сам він не називає себе героєм і каже просто — рятувальник, який виконує свою роботу тоді, коли хтось чекає на допомогу.
За його словами, врятованих життів було близько десяти. За кожною такою цифрою — окрема історія та рішення, які потрібно приймати швидко і без права на помилку.
Один із випадків стався на Ужгородщині під час раптового підняття рівня води в річці Латориця. Близько опівночі надійшло повідомлення, що двоє людей опинилися на деревах посеред затопленої місцевості. Вода прибувала стрімко, течія була сильною, навколо — кущі та різна глибина. Човен виявився непридатним у таких умовах, тому ухвалили інше рішення: Володимир поплив до потерпілих, тягнучи мотузку та рятувальний жилет. Йому довелося буквально виборювати кожен метр проти течії.
Коли він дістався до чоловіків, вода сягала їм пояса, а через мороз і мокрий одяг один із них перебував у критичному стані. Найважчого евакуювали першим за допомогою жилета, рятувального кола, дошки та мотузки. Із берега колеги тягнули потерпілого, а Володимир плив поруч і контролював процес. Згодом повернулися й за другим чоловіком.
Однак найважчими для рятувальника стали відрядження у прифронтові та деокуповані регіони. Перший виїзд на схід України відбувся у 2022 році — на Харківщину, зокрема до Балаклії. У 2025 році він двічі вирушав у ротації тривалістю майже по півтора місяця.
Під час одного з викликів безпілотники влучили у житлову п’ятиповерхівку. Плити перекриття обвалилися, під завалами опинилися люди, серед них — немовля та подружжя. Рятувальники почули голоси серед уламків і розпочали деблокування. Немовля знайшли живим у візочку. Жінку дістали першою. Чоловік був затиснутий бетонною плитою — його звільняли за допомогою домкратів та спеціального інструменту, після чого наклали турнікет і передали медикам.
Були й інші виїзди, не всі з яких завершувалися порятунком. За одну з ротацій рятувальникам довелося деблокувати тіла восьми загиблих.
Володимир Ходанич каже, що до цього неможливо звикнути. Кожен виклик — інший, але завдання незмінне: врятувати і допомогти.
