17 жовтня 2025 року на Закарпатті відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. У ньому брав участь не лише склад комітету – до дискусії долучилися також голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, заступник Міністра оборони Олександр Козенко, представники Міністерства енергетики, обласної влади, місцевого самоврядування, народні депутати та інші учасники.
Обговорили багато питань, зокрема успіх Закарпатського регіону у масштабуванні виробництва «зеленої» енергетики, нових вітрових, сонячних, газових електростанцій. Голова комітету Андрій Герус зазначив: «На Закарпатті розвивається не лише сфера енергетики, а й галузь машинобудування. Маємо позитивні сигнали щодо будівництва трансформаторних заводів або їх релокації з інших міст. Бачимо, що керівники налаштовані спільно досягати результатів».
Як зазначив голова Закарпатської обласної військової адміністрації Мирослав Білецький, найбільшу частку електроенергії в регіоні продукують саме сонячні електростанції, встановлені не тільки бізнесом, а й приватними домогосподарствами. На другому місці – вітрові електростанції, на третьому – гідроелектростанції.
Беручи до уваги те, що країна знаходиться у стані війни, Закарпаття продовжує функціонувати та розвивається в широкому сенсі цього слова, адже станом на сьогодні в області обсяг встановлених генерувальних потужностей становить 567,2 МВт, з яких відновлювані джерела енергії – 527,8 МВт, когенераційні установки (встановлені приватними інвесторами у 2025 році) – 39,4 МВт. Приріст з початку року – 107,3 МВт.
Зустріч мала на меті створити конкретні стратегії подальшого розвитку енергетичної системи на Закарпатті та окреслити умови забезпечення її ефективності й стабільності в регіональних межах.
Щодо цьогорічного початку опалювального сезону Андрій Герус відзначив, що Україна має закупити нові обсяги газу, аби бути повністю готовою до можливих проблем, які можуть виникнути через російські удари по критично важливих об’єктах.
Данііл Соломін, студент 1-го курсу ОП «Міжнародна журналістика»
