«Найкоротша дистанція бойового контакту з ворогом у мене була — 5–6 метрів», — розповідає головний сержант взводу мотопіхотного батальйону 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади з позивним «Мірко».
Про це розповіли на Facebook-сторінці 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.
Військовослужбовцю 51 рік. Попри вік, він неодноразово подавав рапорт про переведення з логістичного підрозділу до бойового, вважаючи своїм обов’язком бути безпосередньо на передовій. Зрештою його прохання було задоволене, і сержант вирушив на найгарячіші ділянки фронту.
Під час бойових дій «Мірко» зазнав поранення. Після лікування та реабілітації він повернувся до строю і продовжив службу разом із побратимами. У підрозділі його поважають за витримку, холоднокровність у бою та готовність підтримати інших — незалежно від віку чи обставин.
Поза фронтом сержант — батько двох доньок. Саме заради їхнього майбутнього, за його словами, він і тримає зброю в руках, залишаючись у строю поруч із молодшими побратимами та виконуючи бойові завдання на рівні з усіма.
