В області триває робота над створенням регіональної цільової соціальної програми «Молодь Закарпаття 2026–2030» із метою зібрати потреби молодих людей віком від 14 до 35 років. Документ базуватиметься на ґрунтовних дослідженнях, які проводили соціологи, фасилітатори, експерти з програмного планування й гендерно орієнтованого бюджетування та ще чимало експертів.
Для якісних та обʼєктивних результатів на Закарпатті анкетування пройшли близько 300 осіб. Загалом були долучені 600 представників молоді – учасників фокус-груп, консультацій, засідань робочої групи. А в 10 громадах дві команди фасилітаторів провели точкові зустрічі. Заходи відбулися в Ужгородській, Тячівській, Чопській, Ясінянській, Перечинській, Виноградівській, Довжанській, Іршавській, Мукачівській та Свалявській громадах.
Пропонуємо розмову з однією з фасилітаторок проєкту – Ксенією Воробйовою, проєктною менеджеркою Закарпатського обласного молодіжного центру. Дівчина тривалий час активно працює в громадському секторі, сама родом із Костянтинівки Донецької області. Сьогодні проживає в Мукачеві й намагається покращити життя молоді в регіоні. З цією метою й долучилася до ініціативи.
– Ксеніє, розкажіть докладніше про участь молоді в дослідженнях.
– Ми залучили широке коло людей. Посилено співпрацювали з молодіжними центрами та просторами області. Завдяки цьому вдалося ефективно залучити активістів до участі в опитуванні й здійсненні аналізу ситуації. Працівники молодіжних центрів допомагали поширювати інформацію серед громад, мотивували їх брати участь в ініціативах. Також надавали свої приміщення для проведення фокус-групових обговорень. Це створювало комфортні та безпечні умови для відкритого діалогу. Серед учасників були представники шкільного віку, студенти, батьки та молодіжні працівники. Така різноманітність дозволила скласти повнішу картину бачення молодих людей щодо актуальних проблем і потреб у громадах, а також зрозуміти відмінності в досвіді та мотивації різних вікових і соціальних груп.
– Скільки загалом людей долучилося до роботи?
– Наші команди відвідали 12 громад: організували там по дві фокус-групи. До кожного такого заходу долучилося приблизно до 10 осіб. Загалом в обговореннях узяли участь близько 100 учасників. Також слід згадати й роботу представників молодіжних рад у територіальних громадах, департаментах, органах виконавчої влади… Близько тисячі осіб, які на сьогоднішній день беруть участь у розробці програми в Закарпатській області.
– Із Ваших спостережень… що молодь турбує найбільше?
– Найчастіше згадували недофінансування як місцевих ініціатив, так і молодіжних заходів загалом. Учасники наголошували, що часто бракує коштів на організацію свят, ярмарків, тематичних подій, хобі-гуртків та культурних активностей на місцях. Молодь зазначала: навіть за наявності ідей і бажання діяти, без фінансової підтримки не обійтися в можливості реалізації ініціатив. Особливо актуальною для менших міст і сіл була тема освітніх закладів: їхні представники висловлювали потребу в створенні чи розвитку університетів або технікумів, які б дозволяли продовжувати навчання у власній громаді, не виїжджаючи до великих міст. Молодь хоче залишатися вдома, розвивати громаду та мати можливість будувати власне майбутнє на місці.
– Що ще було серед запитань?
– Молодь неодноразово наголошувала на нестачі активностей для дозвілля. Серед основних пропозицій – організація волейбольних і баскетбольних секцій, спортивних змагань, молодіжних турнірів, адже багато дітей та підлітків не мають чіткого уявлення, де можна проводити вільний час чи розвивати свої інтереси. Ще однією поширеною темою були спортивні зали при школах. У багатьох громадах транспортні засоби на ремонті, у незадовільному стані або повністю зачинені. Через це уроки фізичної культури часто проводяться лише в теплу пору року. Крім цього, молодь систематично звертала увагу на транспортну проблему: недостатню кількість автобусів, незручний графік руху. Це все ускладнює участь у позашкільних заходах. Також серед важливих тем постійно згадували поганий стан доріг, що впливає як на мобільність, так і на загальну якість життя в громадах.
– Чому важливо, на Вашу думку, впроваджувати цю програму для молоді?
– Вона допомагає усвідомити власний вплив на розвиток громади та відчути, що думка молоді має значення. Під час фокус-груп стало очевидно: є добре розуміння проблем своєї громади та бажання їх вирішувати, однак часто не вистачає реальних можливостей для участі в процесах прийняття рішень або реалізації власних ініціатив. Сьогодні в багатьох громадах проводять недостатньо заходів, особливо дискусій і консультацій із молоддю, через що її голос залишається непочутим. Крім того, у нинішніх умовах, коли Україна переживає складні часи, програма має й важливу соціальну місію: допоможе створювати безпечне, дружнє середовище в громадах, де можуть адаптуватися й відчути підтримку люди, які приїхали з прифронтових територій чи постраждали від війни.
– Чи доцільно залучати молодь до створення такої програми?
– Безумовно, залучення до дослідження є надзвичайно важливим, адже саме молодь є майбутнім країни. Якщо зараз не прислухатися до її потреб, ідей та бачення розвитку громад, ми ризикуємо втратити важливий ресурс активних людей, які могли б формувати позитивні зміни. Одна з ключових проблем, яку сьогодні відчувають громади, – високий рівень міграції. Якщо підлітки не відчуватимуть перспективи розвитку та не матимуть можливості впливати на життя своєї громади, вони шукатимуть ці можливості за межами країни. Учасники фокус-груп неодноразово висловлювали сподівання на те, що такі обговорення та дискусії стануть регулярними. Хочуть бачити: їхні ідеї впливають на розвиток місцевих ініціатив і громад. Навіть якщо зміни відбуваються поступово – через кілька років побачать реальний результат. Залучення молоді до програми – не лише інвестиція в майбутнє, а й формування активного, відповідального та стійкого покоління, яке здатне змінювати життя та життя громади на краще.
Проведене дослідження стане основою для написання регіональної програми. Зараз над зібраними даними працює робоча група, у яку входять сім фахівців. Вони формуватимуть один цілісний документ, який невдовзі нададуть для погодження ОВА.
Матеріал підготовлений у межах проєкту «Молодіжна участь та політика: посилення залучення молоді, врядування, бюджетування та розвитку життєвих навичок у Львівській, Волинській та Закарпатській областях», який реалізує ГО «Молодіжна платформа» за сприяння ЮНІСЕФ та за фінансової підтримки Уряду Німеччини через німецький державний банк розвитку KfW.
Розмовляла Тетяна Шевчук.
