У самому серці Ужгорода є залізнична колія довжиною трохи більше кілометра. Це найкоротша дитяча залізниця України, яка працює ще з 1947 року і розташована уздовж набережної річки Уж. Для кількох поколінь ужгородців вона була символом дитинства, місцем перших мандрівок і маленьких пригод.
Рух залізниці на певний час призупинявся, проте завдяки зусиллям волонтерів та місцевої громади її неодноразово вдалося оживити. Ремонт колії, відновлення вагонів дозволили підтримувати залізницю у робочому стані, а найбільш стабільно вона функціонувала протягом декількох літніх сезонів. Після тривалого занепаду залізниця отримала шанс на відродження.
У 2023 році об’єкт передали у комунальну власність Ужгородської міської громади з умовою збереження профільного призначення та забороною приватизації. Наразі потяг не курсує і виступає як експонат, тоді як на маршруті для пасажирів використовується електродрезина. Її запуск та обслуговування відбуваються силами військового та команди волонтерів, частина коштів від квитків спрямовується на підтримку армії, решта – на розвиток залізниці та утримання інфраструктури.
Роль громади
Відродження залізниці стало справжнім проєктом громади. До роботи активно долучаються волонтери та місцеві підприємці: ресторан «Венеція» передав пледи для відвідувачів, пані Марія, місцева майстриня, пошила пуфики для зони відпочинку, а ветеран Олександр Панцо допоміг якісно покращити дрезину. Інші мешканці допомагають ремонтом, облаштуванням території, технікою або матеріалами. Також організовують благодійні заходи: концерти та кінопокази на підтримку 101 бригади ТрО.
Роботи проводяться переважно силами спільноти: ремонт дрезини, електроніки, оновлення території, облаштування безпеки та освітлення. Волонтери та місцеві підприємці забезпечують матеріали, техніку та допомогу у дрібних ремонтах. Хоча вагони та колія перебувають у задовільному стані, локомотив потребує значних інвестицій для капітального відновлення.
Значення залізниці
Проєкт відродження Ужгородської дитячої залізниці має історичне, культурне та освітнє значення. Це місце, де містяни можуть відпочивати, навчатися азам залізничної справи, брати участь у громадських ініціативах і водночас користуватися маршрутом як елементом міської мобільності – наприклад, для швидкого пересування від центру міста до парку Підзамкового.
«Для мене ця залізниця – не просто місце для розваг. Це можливість для дітей та дорослих побути разом, навчитися чогось нового, провести час у безпечному й цікавому середовищі. Тут можна посидіти, полазити по вагонах, подивитися, як працює вузькоколійка, і навіть зрозуміти, як функціонує транспортна інфраструктура міста. Це своєрідна “міні-електричка”, яка водночас виконує освітню, культурну та мобільну функцію. Для мене важливо, що вона об’єднує громаду: волонтери, місцеві підприємці та мешканці разом створюють простір, який служить і людям, і місту», – зазначає військовослужбовець 1 батальйону 101 бригади ТрО та головний учасник відновлення міської залізниці, Олексій Любецький.
Переспективи розвитку
У планах громади – подальше оновлення залізниці та розвиток інфраструктури: розширення рухомого складу, модернізація електродрезини, покращення освітлення й безпеки, облаштування зон відпочинку для відвідувачів. Організатори сподіваються залучити грантові та інвестиційні кошти, щоб зробити залізницю більш презентабельною та функціональною, водночас зберігаючи її історичне та культурне значення.
Ужгородська залізниця продовжує залишатися унікальною локацією, яка об’єднує громаду, створює нові можливості для навчання та дозвілля і водночас слугує важливим транспортним елементом, поєднуючи центр міста з парком Підзамковим.
Автор: Сніжана Безкровна
