Гори не терплять поспіху й не прощають легковажності. Тут усе по-справжньому: шлях, втома, рішення і люди, які чекають на допомогу. Уже шість років цю реальність знає Ігор Чепа — водій-рятувальник гірського пошуково-рятувального відділення міста Іршава.
Про це повідомляє ДСНС Закарпаття.
Колись Ігор лише слухав розповіді друзів та рідних про рятувальну службу й ловив себе на думці, що хоче бути частиною цієї справи. Планував іти в пожежники, але доля повела іншим шляхом — у гори. І цей шлях виявився справді його.
«Я думав: спробую, а далі буде видно. А тепер розумію, що гори стали для мене віддушиною», — згадує рятувальник.За роки служби Ігор Чепа брав участь у десятках операцій — від розчищення русел річок до складних пошуково-рятувальних місій. Один із найпам’ятніших випадків стався поблизу Виноградова.
«Нам повідомили, що троє чоловіків пішли до лісу по гриби, і один заблукав. Зв’язок був, але через втому він не міг пояснити, де перебуває. Єдина підказка — “я на полянці, тут дві липи”. Ми прочісували місцевість увесь день і лише під вечір разом із лісниками з’ясували: йдеться про галявину з папороттю понад два метри заввишки біля села Шаланки. Чоловік був настільки знесилений, що не міг підвестися. Якби не телефон — сам би не вибрався», — розповідає Ігор.
Бували й нічні пошуки, які нині згадуються з усмішкою. Одного разу рятувальники довго шукали жінку, що пішла до лісу. Знайшли її вже глибокої ночі. Згодом вона зізналася, що чула, як її кликали, але боялася виходити й ховалася за деревами.
«У темряві здавалося, що вона не стоїть, а парить над землею — справжній хорор. На щастя, все закінчилося добре, і вже під ранок ми разом із пані Марією поверталися додому», — згадує співрозмовник.
Та не всі пошуки мають щасливий фінал. Іноді людина зникає, а згодом сама виходить у зовсім іншому селі — живою і неушкодженою. А бувають і надзвичайно складні зимові операції. Як кілька років тому на полонині Руні: після катання на снігоходах шукали чоловіка в умовах заметілі, сильного морозу та нульової видимості. На жаль, тоді людину знайшли замерзлою — і не там, де вказували орієнтири.Удома на Ігоря чекають дружина і двоє маленьких дітей. Дружина не в захваті від нічних виїздів, але добре розуміє: якщо хтось у біді, чоловік має йти. Бо гірський рятувальник — це не просто професія. Це готовність бути там, де складно, і залишатися до кінця. Там, де гори випробовують, а людське життя стає найвищою цінністю.
