У неділю, 8 червня, у Малоберезнянському монастирі отців Василіян відбулися багатолюдні урочисті святкування з нагоди празника Зіслання Святого Духа. Зранку провели обряд освячення води, відтак відбулася Утреня та читання акафіста до Святого Духа. Об 11 годині у відпустовій каплиці розпочалася архиєрейська служба Божа, яку очолив єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії владика Теодор Мацапула. Йому співслужив владика Ніл та майже два десятки священників МГКЄ.
Про це повідомляє “Карпатський об’єктив”.
На свято приїхало багато людей з ближніх сіл, з Великого Березного, Перечинщини, Свалявщини, Ужгорода, Мукачева. Прибули паломники навіть з найвіддаленіших регіонів Закарпаття – Хустщини, Тячівщини та Рахівщини. Розділити радість релігійного свята приїхали процесії з довколишніх поселень, а учасники процесії з Вільшинок прийшли пішки, здолавши далеку дорогу. Було багато священників, монахів та монашок з монастирів краю.
Ця Літургія була проведена за припинення війни, за мир в Україні, за всіх українських воїнів, які захищають рідну землю, за поранених, за тих, які загинули в боях з агресором за волю, незалежність та суверенність України.
Владика Теодор у своїй промові привітав вірян зі святом Трійці. Відтак сказав, що у нашому житті завжди були страхи, а з часу повномасштабної війни їх збільшилося, і людина не завжди може впоратися з ними, але Дух Святий є утішителем. І приходить, щоби розвіяти і страх, і сумніви, додати нам утішення і додати нам впевненості. Відтак у своїй проповіді закцентував увагу на силі Духа Святого:
– Гортаючи сторінки Святого Письма, ми чуємо оповідь про сотворення світу, в якому панував хаос, безлад. І Дух Господній був той, хто впорядкував Вселенну. Ми сьогодні нашими молитвами також закликаємо Духа Святого, щоби він навів порядок у нашому суспільстві, у світі, щоб він навів порядок там, де бунтує безлад, ненависть, яка хоче поширитися на всі кінці світу. Дух Святий сьогодні показує нам, що через 12 немічних, слабких, перестрашених апостолів він уловив Вселенну – і на всі кінці залунало слово Боже.
Святий Дух є дуже різноманітний. Він є і той, хто ширяє над водами у сотворенні світу. Він є і той, хто у вигляді голуба з’являється. Він є і той, хто сходить у вогненних язиках. А ще більше Святий Дух є різноманітний у своєму діянні. Він є сотворитель, він і утішитель. І той, хто приходить до учнів. І той, хто наповнює цей світ.
Дух Святий показує нам, що він промовляє до нас, промовляє до нашого серця. Він з нами упродовж нашого буття. Дух Святий показує, що він діє через осіб, через нас. Святий Іван ХХІІІ говорить, що святі – це шедеври Духа Святого. А наша церква святими людьми була сповнена постійно. І кожна епоха історії нашої церкви, історії нашої єпархії була сповнена святими людьми, зокрема і в цій обителі. Ми знаємо багато провідників отців Василіан, які в буремні часи провадили своїм народом. І будучи у Василіанському монастирі, ми як Мукачівська єпархія, почуваємося як вдома. Як вдома, де є колиска, в якій ми народилися, в якій ми зростали. Саме Василіанський чин став для нашої єпархії тією колискою, звідки вона постала, упродовж віків черпала багато своїх сил завдяки отцям Василіянам, їхній вірі та подвижницькій діяльності. Тому, дорогі отці Василіяни, моїм сьогоднішнім побажанням буде продовжити ту велику місію, яку Дух Святий призначив для ваших монастирів.
Дорогі брати і сестри! Дух Святий хоче промовити не тільки до нас, а хоче також промовити і через нас. Ми, котрі прийшли до цієї обителі, сповнюємося сили Духа Святого. Але для чого нам та сила? Тільки для нас? Будемо використовувати її тільки егоїстично для себе? Чи можливо знайдемо в собі сили, щоби поділитися добрим словом, добрим ділом, доброю порадою, підтримкою для інших? Тому що Дух Святий ділиться і множиться і не хоче бути закритим. Після завершення Літургії ми підемо до своїх домівок, підемо до місць своєї праці, підемо, можливо, до тих людей, які далеко від Бога, які десь, можливо, мало про нього чули чи мало знають. Ану візьмімо собі таку гарну постанову: повернувшись додому, сказати якійсь людині щось доброго про Бога. Можливо, запросити до храму. Можливо, запросити в якесь паломництво. Можливо, навчити когось молитися. Дати молитовник.
Просімо Духа Святого, щоб він зійшов на нашу землю, на наші зранені регіони, на всіх наших воїнів, а також на всіх поранених, на всіх, хто сьогодні потерпає від війни, одночасно і на кожного з нас, щоб ми були тими послідовниками апостолів, які вміють поширювати благу вість до кінців Вселенної. Христос посеред нас!
– Є і буде! – полинуло багатоголосе Чернечою горою.
Божественний спів хористів парафії протягом 2,5 годин розносився околицями монашої обителі і сягав самих небес.
Завершили молитвою за Україну, духовним гімном України «Боже великий, єдиний…». Всім паломникам, присутнім, людям, які доклали певних зусиль до проведення празника, жертводавцям заспівали «Многая літ». Сповідальники запричастилися і отримали повний відпуст. Відтак священники помирували вірників. Владики Теодор та Ніл свяченою водою окропили людей та придбані ними ікони, вервиці, молитовники та іншу церковну утварь.
Як і ведеться на празник на Закарпатті, у Малому Березному продавали когутики, лизала, пацюрки, медовики. Ціни на домашні когутики були від п’ять гривень.
Цього дня погода була як на замовлення – тепла, час від часу повівав вітерець, а хмари гралися із сонцем, періодично затуляючи його. Пізно ввечері розпочався грозовий дощ. Кажуть, яка погода на Трійцю, така буде і найближчий місяць. А на Зелені сятки завжди дощить.
