Російський диктатор Володимир Путін намагається використати новостворену Раду миру Дональда Трампа, щоб здобути його прихильність та домовитися про повернення заморожених російських активів для підтримки російської економіки.
Такий висновок озвучує Інститут вивчення війни у своєму новому звіті.
Аналітики нагадують про меседж Путіна від 21 січня, коли він заявив, що Росія розгляне пропозицію Трампа приєднатися до Ради миру та може сплатати необхідний внесок в $1 мільярд із заморожених російських активів, які зберігаються у Сполучених Штатах. Путін також заявив, що решта заморожених російських активів у США, мовляв, можуть бути спрямовані на відновлення «територій, які постраждали під час бойових дій, після укладання мирного договору між Росією та Україною». За словами диктатора, це питання він планував обговорити на зустрічі зі Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером, яка відбулася пізно ввечері 22 січня і тривала понад три години.
В ISW припускають, що Путін, ймовірно, мав на увазі окуповані та знищені Росією території України, а не території, спустошені російськими ударами, які досі перебувають під контролем України. Аналітики вважають, що Путін намагається домовитися про розморожування російських активів не лише для фінансування Ради миру Трампа, але й для того, щоб фактично повернути собі кошти та компенсувати витрати, спричинені вторгненням в Україну у 2022 році.
Адже навіть якщо за ці гроші буде профінансовано відновлення окупованих територій Україні, які залишатимуться під контролем РФ, ці кошти повернуться в російську економіку, що допоможе Росії й надалі інтегрувати економіку, суспільство та інфраструктуру окупованої частини України в у російську систему, наголошують в ISW.
22 січня під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі президент США Дональд Трамп провів церемонію, заявлену як започаткування Ради миру — структури під його особистим керівництвом, яку Трамп просуває як альтернативу ООН.
На церемонії заснування Ради миру у Давосі були присутні лідери або представники 19 країн — здебільшого держави Близького Сходу та Південної Америки. З-поміж небагатьох європейських лідерів установчі документи підписував Віктор Орбан, прем’єр Угорщини. Жодна країна Західної Європи не взяла участі у створенні Ради миру. Не було на церемонії представників ані України, ані країни-агресора Росії.
