Музей у Перечині показує місто через речі, фотографії та спогади людей. Тут історія оживає: старі оселі, майстерні, вулиці, римо-католицький костел Святого Августина, синагога, церква Св. Миколая, колишня єврейська корчма Гершка Грюнвальда, пекарня чеха Андрія Ганака, перша аптека в місті, чеська горожанка, старий австрійський міст та фабрика Бантліна розповідають про життя міста і його змін. Музей допомагає відчути, як жили мешканці, чим займалися і що було важливим у їхньому щоденному житті.
Його часто називають «музеєм однієї вулиці», але насправді тут відображено історію всього міста, його людей і подій, які формували Перечин протягом століть.
Ідея музею з’явилася у 2012 році, коли в місті відкрився туристично-інформаційний центр. Там зібрали старовинні речі, меблі та предмети побуту – перші «цеглинки» майбутньої експозиції. Офіційно музей створили у 2018 році, а через рік, після ремонту старої будівлі, він відкрив двері для відвідувачів.
Цей проєкт став можливим завдяки ініціативі Перечинської міської ради, а також наполегливій праці людей, які вірили, що історія міста має бути збережена й доступна громаді.
Біля витоків музею стояли фахівці й ентузіасти. Першою директоркою стала Мар’яна Попович, яка разом із командою працювала над створенням експозиції. Важливу роль відіграв і місцевий художник Василь Бучковський, бо саме він оформив більшість експозиційних рішень і надав музею впізнаваний візуальний стиль.
Значну частину матеріалів було зібрано завдяки діяльності інформаційно-туристичного центру, який свого часу ініціював Андрій Вишняк. А головне – експозиція наповнилася завдяки самим мешканцям громади.
Одна з головних особливостей музею – майже всі експонати передані місцевими жителями. Це предмети побуту, родинні фотографії, документи. Окреме місце займають матеріали, пов’язані з фабрикою Бантліна (1893 рік) – попередницею сучасного лісохімічного заводу. Саме з її появою Перечин почав стрімко зростати: змінився національний склад населення, покращився матеріальний стан мешканців, місто набуло нового імпульсу розвитку.
Цінними є й оригінальні документи італійських родин, які проживали в Перечині, а також експонати зі шкільного музею, яким керувала Зіта Бублак. Свого часу він мав статус зразкового, і нині значна частина його колекції зберігається саме тут.
Окремою родзинкою Перечинського краєзнавчого музею є концепція, яку в місті називають «музеєм однієї вулиці». Експозиція побудована так, ніби відвідувач крок за кроком проходить центральною вулицею Перечина кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Через макети будівель, предмети побуту та візуальні матеріали музей відтворює живий міський простір: тут і оселі місцевих жителів, і громадські споруди, і сліди промислового розвитку міста.
Завершальна частина експозиції торкається складних сторінок історії – Першої світової війни та подій нинішньої російсько-української війни, які також стали частиною історичної пам’яті громади.
Сьогодні краєзнавчий музей Перечина – це активний культурний осередок. Тут проводять тематичні екскурсії, виставки та майстер-класи. Традиційними стали серії великодніх і різдвяно-новорічних майстер-класів, зокрема з писанкарства, де знайомлять із лемківською технікою нанесення орнаментів.
Музей організовує етнографічні зустрічі зі старожилами, круглі столи до Дня писемності та мови, події до державних і родинних свят. Виставкові проєкти об’єднують місцевих художників, майстрів народної творчості та дітей, які через свої роботи показують бачення рідної громади.
Як і більшість культурних установ, музей стикається з фінансовими викликами. Водночас команда має чітке бачення розвитку: цифровізація найцінніших експонатів, оновлення інформаційних боксів, розширення інтерактивних форматів і посилення медійної присутності.
