Напередодні новорічних свят кожен обирає свій шлях: одні на кілька днів приносять додому живу ялинку, інші віддають перевагу штучній. Утім мистецький проєкт сучасної української художниці Оксани Брензович пропонує зовсім іншу філософію святкування – усвідомлену, екологічну та спільнотворчу.
Просто неба мисткиня представила особливу творчу роботу – новорічну ялинку, створену з уже використаних матеріалів. Об’єкт формувався наживо, у форматі перформансу, де процес був не менш важливим за результат. Ялинка поступово набувала кольору «тут і тепер» – експресивно й відкрито, у взаємодії з міським простором та його мешканцями.
Проєкт порушує тему другого життя матеріалів і відповідальності за середовище, у якому ми живемо. За словами художниці, ідея полягала в тому, щоб показати: святкову атмосферу можна створювати власними руками – без шкоди для природи, без надмірного споживання, не вирубуючи дерева й не купуючи зайвого.
Для створення ялинки було зібрано понад сто елементів вторинної сировини. Над цим протягом місяця працювали друзі, заклади та небайдужі люди, адже самостійно зібрати такий обсяг матеріалів було б складно. Колективний внесок став важливою частиною задуму, оскільки об’єкт від самого початку створювався як спільна справа.
До перформансу долучалися люди різного віку, професій і життєвого досвіду – перехожі, мешканці міста та гості. Кожен учасник залишав власний меседж: побажання собі, країні або світові. У такий спосіб ялинка перетворилася на простір діалогу – про відповідальність, свідомий вибір і зміни, що починаються з нас.
Спершу проєкт планували у студійному форматі, однак сприятлива погода та бажання живої взаємодії з містом змінили сценарій. Вуличний формат відкрив подію для всіх охочих і підкреслив ідею доступності мистецтва та екологічних практик.
Проєкт реалізовано за підтримки ТОВ «АВЕ Ужгород» – компанії, що працює у сфері сортування та переробки відходів і підтримує ініціативи, спрямовані на збереження довкілля. Ця співпраця логічно підсилює головний меседж перформансу: створювати красу й сенси можна, відповідально використовуючи ресурси, які вже є.
Ялинка з вторинної сировини стала не лише святковим артоб’єктом, а й символом спільної дії, турботи про природу та людської енергії, здатної перетворювати звичайні речі на носії змісту.
