Саміт приниження Путіна: обійми, червона доріжка та брехня про ядерку — як у Китаї не поділили світ на трьох

«Боже, бережи нас від таких друзів». Цей допис в Х польський прем’єр Дональд Туск зробив незадовго після короткої особистої зустрічі Трампа та Путіна на полях саміту АТЕС, яка передувала тристороннім перемовинам президентів США, Китаю та Росії. Всі світові ЗМІ облетіло звернення до Путіна, яке Трамп зробив, заходячи до переговорної кімнати: «Хто він? Він мій друг».

Про це повідомляє  ТСН.ua.   

Після цього Трамп віч-на-віч зустрівся і з Сі, якого також назвав своїм «другом», з яким у нього «особливі відносини». Хоча до цього, під час пленарного засідання лідерів саміту АТЕС, саме під час виступу «друга» Сі, Трамп заснув. Камери зафіксували, як він довго сидів з опущеною головою та заплющеними очима.

Головною темою нетривалих переговорів Трампа та Путіна, за версією Кремля, була Україна. Станом на вечір четверга, 19 листопада, коли ТСН.ua публікував цю статтю, Трамп ще не зробив своїх заяв щодо окремої зустрічі з Путіним та подробиць їхніх обговорень України та війни Росії.

А от результати тристоронньої зустрічі Трампа, Сі та Путіна, яку багато навіть американських ЗМІ, не кажучи вже про російські та китайські, охрестили «історичною», Кремлю явно не сподобалися. На запитання, чи можна її назвати «Ялтою-2», помічник Путіна Ушаков промовчав, а очільник МЗС РФ Лавров нагримав на російського пропагандиста з мікрофоном. Єдиний видимий результат півторагодинних переговорів Трампа, Сі та Путіна — це спільна декларація, погоджена заздалегідь. Проте й вона не містить жодної конкретики.

Навіщо ж тоді ці «історичні» переговори на трьох взагалі були потрібні? Про підсумки читайте в матеріалі ТСН.ua.

Спільна декларація ні про що: ООН, ядерка та енергетика

Тристороння зустріч президентів США, Китаю та Росії дійсно перша в історії. Проте «історичною» вона точно не стала. Й, чесно кажучи, не могла. Попри всю прихильність Трампа до диктаторів і лестощі на адресу Сі та Путіна, до Китаю він приїхав, як «кульгава качка». Після нищівної поразки на проміжних виборах до Конгресу, американський президент навряд чи зможе виконати хоч якусь домовленість чи обіцянку. Очільник Кремля на саміті АТЕС також був у слабкій позиції — кадри суттєво пошкодженого українськими ударами Керченського мосту облетіли всі світові ЗМІ, навіть «дружні» Росії китайські.

ТСН.ua вже писав, що організувати зустріч на трьох на саміті АТЕС — це ідея Путіна, який марить «Ялтою-2». У Кремлі з нею носилися понад пів року, пропонуючи то Сі, то Трампу. Проте в Пекіні, як не дивно, не були зацікавлені в такому форматі, до останнього не підтверджуючи можливість проведення тристоронніх переговорів. Зрештою у КНР погодилися, проте вихолостили підсумкову декларацію так, що результат зустрічі Трампа, Сі та Путіна — це радше «за все хороше, проти всього поганого».

По-перше, лідери США, Китаю та Росії погодилися, що в ядерній війні не може бути переможців і вона ніколи не має бути розв’язана.

Щоправда, єдина, хто постійно погрожує розв’язати ядерну війну, — це Росія. Путін навіть змінив російську ядерну доктрину. А китайський лідер, запропонувавши на тристоронній зустрічі знищити всю ядерну зброю, за оцінками Пентагону, матиме 1000 боєголовок до 2030 року.

По-друге, Америка, КНР та Росія погодилися збільшити виробництво й поставки нафтопродуктів.

Проте, нагадаємо, що до світової енергетичної кризи призвела чергова військова операція США та Ізраїлю проти Ірану, який заблокував Ормузьку протоку. Саме це й поховало рейтинг Трампа та республіканців. А Москва та Пекін економічно й військово підтримують Іран, допомагаючи відновити його військовий потенціал після американських ударів.

По-третє, будучи постійними членами Радбезу ООН (які мають право вето — Ред.), США, Китай та Росія висловилися за реформування Організації.

Заклики до реформування ООН лунають вже не перше десятиліття. Особливо гостро ця необхідність постала після початку російської агресії проти Грузії у 2008 році, окупації українського Криму у 2014-му, та початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році. Проте за реформу ООН мають також проголосувати постійні члени Радбезу, такі як Росія та Китай, які мають право вето. А це замкнене коло.

Як принижували Путіна: обійми, червона доріжка та несімейне фото

Те, що цей саміт АТЕС, як і зустріч на трьох, була більше вигідна саме Путіну, ніж Сі (незважаючи на те, що Китай був приймаючою стороною), було видно неозброєним оком. Можливо саме тому очільника Кремля кілька разів добряче принизили. Хоча стверджувати, що Пекін все це продумав заздалегідь, теж не можна.

Однак, ще на самому початку Сі, порушивши протокол, особисто зустрів Трампа біля літака в аеропорту Шеньчженя, розстеливши для нього червону доріжку. Востаннє лише Мао Цзедун так зустрічав Микиту Хрущова 1959 року. Путіна на летовищі зустрів Цай Ці, член постійного комітету Політбюро ЦК КПК та керівник апарату Сі. Щоправда, треба також зазначити, що під час державного візиту Сі до Вашингтона наприкінці вересня цього року, Трамп також порушив протокол і зустрів китайського лідера особисто біля літака.

Також ЗМІ звернули увагу на те, як під час спільного фото учасників саміту АТЕС Путін хотів стати поруч із Сі. Тоді ж на камери Трамп і Путін потисли один одному руки. Проте після цього лідер КНР й американський президент вказали очільникові Кремля на інше місце. А під час урочистої вітальної вечері Путіна посадили за окремий від Сі та Трампа стіл.

Зрештою, щоб хоч якось реабілітуватися, принаймні для внутрішньої російської аудиторії, на фінальній пресконференції один із російських пропагандистів із кремлівського пулу запитав у Путіна, чи схожа його тристороння зустріч із Трампом та Сі на «Ялту-2». Очільник Кремля звісно ж відповів ствердно, повторивши заїжджену фразу про те, що Росію буцімто обдурили обіцянками не розширювати НАТО. Хоча, як відомо, жодних таких запевнень Москві ніколи й ніхто не давав.

«У Ялті ніхто не ділив світ, у Ялті не було поділу світу на зони впливу. Ялта просто зафіксувала реалії, що склалися після Другої світової війни. А що треба було робити тоді? Продовжувати воювати чи що?», — також сказав Путін, виправдовуючи свою зацикленість на бажанні повернути радянську сферу впливу.

Як відомо, під час перших за дев’ять місяців тристоронніх переговорів США-Україна-Росія минулого тижня в Абу-Дабі, переговорна делегація з Кремля обговорювала здебільшого свою давню вимогу про нову архітектуру безпеки в Європі. Цей ультиматум заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков озвучив ще у грудні 2021 року, вимагаючи від США та НАТО «збирати манатки й забиратися на кордони 1997 року». Тобто, повернутися до Варшавського договору, який існував за радянських часів.

За словами генсека НАТО Марка Рютте, те, що лідери ядерних держав зустрічаються — це нормально — вони намагаються домовитися про кращий шлях уперед. Водночас прем’єрка Данії Метте Фредеріксен застерегла, що в жодному разі не можна погоджуватися на російські умови щодо європейської безпеки. Натомість, за її словами, треба забезпечити Україні якомога сильнішу позицію як на фронті, так і за столом переговорів.

Про переговори й врегулювання спецпредставники президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер говоритимуть з Володимиром Зеленським та «коаліцією охочих» ввечері в четвер, 19 листопада, в Берліні, одразу після тристоронньої зустрічі Трампа з Сі та Путіним у Шеньчжені. Як відомо, лише очільник Кремля у вступному слові зустрічі на трьох згадав про Україну. Трамп та Сі говорили про інше. Не було згадки про Україну та війну Росії й у підсумковій декларації.

Трамп і Сі Цзіньпін потрапили у незручну ситуацію: відео