Дерев’яну синагогу, яку перевезли із села Великі Ком’яти Берегівського району, зібрали в Ужгородському скансені. Це єдина збережена дерев’яна синагога у Східній Європі. Вартість проєкту становить 8,1 млн грн. Завершити роботи планують до кінця квітня 2027 року.
Про це в етері Українського радіо Ужгород розповів директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту, доктор історичних наук Василь Коцан, передає Суспільне.
За його словами, у ХІХ — першій половині ХХ століття у Великих Ком’ятах жила єврейська громада, яка налічувала близько 100 людей.
«Ззовні синагога не вражає архітектурним стилем, як дерев’яні храми Закарпаття, а нагадує звичайний сільський будинок. Але якщо заглибитися в її конструкцію — два входи, центральний для чоловіків і бічний для жінок, другий поверх для жінок, шафа для сувоїв Тори, зірка Давида, — то видно особливості сакрального будівництва, типового для синагог Карпатського регіону», — пояснює Василь Коцан.
Першою синагогу наприкінці 1980-х років дослідила угорська дослідниця Оніка Гоздо. Вона зробила обміри й креслення, але не встигла опублікувати свої напрацювання і передала їх львівським архітекторам. 1992 року група під керівництвом Сергія Федьківа провела експедицію на Закарпаття.
За словами директора музею, синагогу могли звести ще в середині ХІХ століття, можливо, у 1830-х роках. Раніше дослідники датували будівництво кінцем ХІХ — початком ХХ століття, поділився науковець. Працівники музею разом із партнерами знайшли кадастрову карту села 1868 року, на якій будівля вже позначена.
Ідею перенести синагогу до музею близько п’яти років тому вперше висловив голова Єврейського товариства Закарпаття Петро Мермерштейн. Будівля стояла на приватній ділянці й не належала ні громаді, ні районній адміністрації. Після погодження з власником землі минулої осені розробили проєктно-кошторисну документацію, а на початку березня цього року синагогу почали демонтувати.
Фінансували проєкт єврейські громади, Меморіальний центр Голокосту, благодійні фонди з Угорщини та України. Також у залученні бюджету допоміг генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бочкай.
Роботи розділили на три етапи. Демонтаж і перевезення тривали з березня до середини травня. Нині синагогу вже звели повністю, закрили дах і стелю. Згодом усередині стіни обмажуть глиною і побілять, а на зиму конструкцію ззовні вкриють спеціальною плівкою.
«Ми планували, що до кінця року будуть завершені всі три етапи, але через погоду та затримки з фінансуванням частину третього етапу завершимо вже навесні. Плануємо, що до кінця квітня проєкт буде завершено», — сказав Василь Коцан.
У самій будівлі не збереглося жодного предмета. Тому музейники спираються на архівні фото та приклади інших синагог Закарпаття, зокрема у Виноградові й Хусті. 3D-візуалізацію майбутнього інтер’єру вже розробили.
Окрема історія, сказав директор — зірка Давида із синагоги. Наприкінці 1990-х років її вивезли за кордон, і нині вона зберігається в Музеї Голокосту у Вашингтоні. ЇЇ репліку виготовлять заново.
«Ми не забираємо її, оскільки це вже облікована музейна пам’ятка. Але нам надали повну інформацію з розмірами, і ми робимо репліку. Матеріали з Вашингтона допомогли нам розібратися і з кольоровою гамою вітража», — зазначив директор музею.
Цьогоріч до Скансену також перенесли дерев’яну каплицю закарпатських німців-швабів. За словами Василя Коцана, разом із синагогою вона показує етнічне й релігійне розмаїття краю. Востаннє таку масштабну роботу з розширення експозиції музей проводив під час свого становлення наприкінці 1960-х — на початку 1970-х років.
За потреби громади в синагозі зможуть проводити й богослужіння, додав чоловік.
Підписуйтесь на нас у соцмережах: Фейсбук/Телеграм/Інстаграм/Тік-ток
