Сьогодні, 14 жовтня, в Ужгороді провели в останню путь полеглого захисника України Володимира Славича, який мав позивний «Сова».
Володимир народився 12 серпня 1990 року в Ужгороді. Виріс у люблячій родині разом із сестрою Анною та братом Василем. Навчався в Ужгородській загальноосвітній школі №8.
Після закінчення школи вступив до Київського економічного університету, де навчався за спеціальністю «Менеджмент». Згодом продовжив освіту на юридичному факультеті Ужгородського національного університету та здобув диплом юриста.
Володимир прагнув бути корисним своїй державі, мріяв реалізувати себе як правозахисник і працювати задля розвитку України.
Військову службу проходив у 8-му окремому полку спеціального призначення. Із 2014 до 2024 року служив у Державній прикордонній службі України, брав участь в антитерористичній операції та захищав країну ще задовго до початку повномасштабного російського вторгнення.
У 2014 році Володимир створив сім’ю з коханою дружиною Мартою. У подружжя народився син Марко.
Із 2024 року Володимир проходив військову службу в підрозділі спеціального призначення. Мав військове звання майстер-сержанта та позивний «Сова». Він сумлінно виконував військовий обов’язок і залишався вірним присязі.
Володимир захищав Україну заради своєї родини, побратимів та майбутнього держави. Він був християнином, для якого служіння, відповідальність і готовність захищати близьких були важливими життєвими принципами.
11 жовтня 2026 року майстер-сержант Володимир Славич героїчно загинув на Донеччині під час виконання бойового завдання.
14 жовтня захисник востаннє повернувся до рідного Ужгорода. Провести Володимира Славича в останню путь прийшли його рідні, близькі, побратими та містяни.
У Володимира залишилися дружина Марта, маленький син Марко, батьки, сестра та брат.
Світла пам’ять і вічна шана захиснику України Володимиру Славичу.
Підписуйтесь на нас у соцмережах: Фейсбук/Телеграм/Інстаграм/Тік-ток
