На віддаленій полонині під Говерлою, де немає навіть електрики, гуцулка Марія разом із маленькою донькою Настею господарює серед дикої природи Карпат. Вона доглядає дев’ять корів, варить традиційний буц і щодня протистоїть викликам гірського життя.
Про це повідомили на сайті ФОКУС.
Поки тисячі туристів щодня штурмують найвищі вершини країни, за кілька кілометрів від популярних маршрутів триває зовсім інше, буденне життя. Саме туди – у присілок Козьмещик, звідки традиційно стартують підйоми на Говерлу та Петрос, – і завітав Василь Сарана. Переночувавши в невеличкому будиночку Карпатського біосферного заповідника, він піднявся на далеку полонину і познайомився з господинею, яка тримає тут ціле господарство практично наодинці з дитиною.
Про цю родину мандрівник і натураліст розповів у своєму відео з циклу Wildlife Adventures.
Сир, вогонь і робочий день зі світанку
Побутових зручностей на полонині – обмаль, а ось роботи господиням не бракує ні на хвилину. День Марії починається з розпалювання ватри та печі: потрібно нагріти багато води і для худоби, і для домашніх потреб.
Головна справа, що годує родину, – виготовлення традиційного карпатського сиру, буца, та вурди. Щодня жінка переробляє десятки літрів свіжого молока, вимішуючи його у великих казанах просто над відкритим вогнем.
Маленька Настя не стоїть осторонь – змалечку допомагає матері й переймає секрети сироваріння, як свого часу це робив і її старший брат, що виріс на цій же полонині. А гостей, які завітають у гори, тут неодмінно почастують не лише свіжим буцом, а й квасницею – кисломолочним напоєм на сироватці, який рятує від спраги в літню спеку.
Вовки, ведмеді та життя без світла
Романтика гірських краєвидів має і зворотний бік. Полонина оточена глухими заповідними лісами, де водяться вовки й ведмеді, тож загроза з боку дикої природи – частина щоденного побуту. До цього додається ще одна суттєва проблема: відсутність стабільного електропостачання, через яку навіть проста хатня робота чи зберігання продуктів перетворюються на справжнє випробування.
За словами автора репортажу, побачене вразило його до глибини душі.
“Тут все тримається на жіночих плечах і щоденній важкій праці. Жити в таких умовах на самоті серед диких гір – це справжній подвиг”, – зазначає Василь Сарана.
Попри всі труднощі, родина не опускає рук і продовжує берегти традиційний уклад життя, який передається тут з покоління в покоління.
Підписуйтесь на нас у соцмережах: Фейсбук/Телеграм/Інстаграм/Тік-ток
