Журналісти медіа «Банош» відвідали стихійний ринок «Свинячка» в Ужгороді та дізналися про його виникнення.
Свинячий, свинський, свинячка – це найбільш поширені назви ринку на Радванці, місця, яке можна вважати легендарним. Його історія розпочалася як ринок «Нива» наприкінці вісімдесятих років ХХ століття. Саме тоді на околицях Ужгорода виник стихійний базар, куди щонеділі звозили продавати свиней, курей, гусей, качок, кролів, іншу свійську худобу та домашню птицю. Звідси й пішла ця народна назва, яка назавжди закріпилася серед містян.
З часом торгівля почала змінюватися, а офіційна назва «Нива» так і не прижилася. Базар остаточно перетворився на головний блошиний ринок міста. Сюди завжди приходили, аби поринути в особливу атмосферу торгівлі просто неба, де поруч торгують, жартують, харчуються та спілкуються українською, угорською, ромською, словацькою та іншими мовами багатоголосого Закарпаття.
Сьогодні на прилавках і просто на землі можна знайти практично все. Футболки перемежовуються з кепками, взуттям, жіночим намистом, побутовим посудом, дитячими іграшками, запчастинами, цвяхами та тими квітами, курми та гусьми. Це справжня барахолка, де серед звичайних побутових та продовольчих речей кожен може знайти щось цікаве для себе.
Так свинячий ринок став справжнім символом цілої епохи та важливою частиною історії Ужгорода – місцем із власним характером, унікальним закарпатским колоритом і душею.
Підписуйтесь на нас у соцмережах: Фейсбук/Телеграм/Інстаграм/Тік-ток
