Сьогодні в Ужгороді відбулося прощання зі старшим лейтенантом, ординатором госпітального відділення медичної роти військової частини А2802, морським піхотинцем Олегом Наконечним — відомим закарпатським лікарем-хірургом, який загинув, виконуючи військовий обов’язок.
Про це повідомляє Ужгородська міська рада.
Олег Вікторович народився 5 вересня 1972 року в Міжгір’ї у родині лікарів. Після закінчення місцевої школи із золотою медаллю вступив до медичного факультету Ужгородського державного університету, який завершив із відзнакою у 1995 році.
Після інтернатури та клінічної ординатури за спеціальністю «Хірургія» він присвятив своє життя медицині. Працював у різних напрямах хірургії, зокрема загальній, судинній, серцево-судинній та торакальній, постійно підвищував кваліфікацію й опановував сучасні методи лікування. Також викладав на медичному факультеті УжНУ, навчаючи українських та іноземних студентів.
Свій професійний шлях Олег Наконечний розпочав медбратом в онкологічному диспансері. Згодом працював лікарем торакальної хірургії, а понад 17 років — у спеціалізованому відділенні торакальної хірургії Закарпатської обласної клінічної лікарні імені Андрія Новака. Лікар вищої категорії користувався великою повагою серед колег і пацієнтів, які згадують його як висококваліфікованого фахівця та людину великої душі.
Із початком російської агресії Олег Наконечний став на захист України. Ще у 2017 році він виконував бойові завдання як військовий медик у районі проведення антитерористичної операції, рятуючи життя українських військових. У 2025 році знову повернувся до лав Збройних сил, щоб допомагати побратимам на передовій.
10 червня 2026 року військовий медик помер у військовому шпиталі Дніпра внаслідок бойових поранень. Йому було 53 роки. У захисника залишилися троє дітей, мати та сестра.
Віддати останню шану лікарю й воїну на набережну Незалежності в Ужгороді прийшли рідні, друзі, колеги-медики, бойові побратими з 30-го корпусу Морської піхоти, представники міської влади та сотні містян.
Поховають Олега Наконечного у рідному Міжгір’ї.
Упродовж життя він рятував людей — спочатку в операційній, а згодом на полі бою. Пам’ять про його професіоналізм, людяність, самопожертву та відданість Україні назавжди залишиться у серцях тих, хто його знав.
Підписуйтесь на нас у соцмережах: Фейсбук/Телеграм/Інстаграм/Тік-ток
