Одна з найвідоміших туристичних локацій Закарпаття — озеро Синевир — вже понад 40 років приваблює відвідувачів не лише природною красою, а й легендарною дерев’яною скульптурою Сині та Вира. Втім, навколо матеріалу, з якого вона створена, тривалий час точаться суперечки.
За поширеною версією, скульптура виготовлена з «африканського махагоні». Але чи справді це так, і чому виникла плутанина?
Що таке махагоні
Махагоні — це не конкретне дерево, а загальна назва для групи цінних порід із характерною червонуватою деревиною. Найвідомішим є вид Swietenia macrophylla, який росте в Центральній Америці. Саме тому часто виникає питання: як «американське» дерево опинилося в історії закарпатської скульптури?
Насправді термін «махагоні» ширший. До нього відносять і африканські породи, зокрема з родів Khaya та Entandrophragma.
Африканський слід
Ймовірно, для створення скульптури використали саме деревину Entandrophragma cylindricum, більш відому як сапеле. Цей вид росте у країнах Західної та Центральної Африки — від Сьєрра-Леоне до Уганди.
Сапеле часто називають «африканським махагоні» через подібні властивості:
- насичений червонувато-коричневий колір
- декоративна текстура
- хороша оброблюваність і полірування
Цю деревину широко використовують у виробництві меблів, паркету та навіть музичних інструментів.
Скульптура, що стала символом
Скульптуру Сині та Вира встановили у 1984 році. Її авторами є закарпатські митці Іван Бровді та Михайло Саніч.
Монумент вражає масштабами:
- висота — близько 13 метрів
- вага — приблизно 30 тонн
Її вважають найбільшою дерев’яною скульптурою в Європі.
Композиція присвячена легенді про трагічне кохання Сині та Вира. За переказом, озеро Синевир утворилося зі сліз дівчини, яка оплакувала загибель свого коханого.
Чому виникла плутанина
Отже, суперечка навколо «африканського» чи «американського» махагоні — це радше питання термінології. Назва «махагоні» охоплює кілька різних порід деревини з подібними характеристиками. У випадку зі скульптурою на Синевирі йдеться саме про африканський різновид — сапеле, який і пояснює походження матеріалу.
Сьогодні ця скульптура залишається не лише мистецьким об’єктом, а й символом Закарпаття, що поєднує природу, легенду та майстерність різьбярства.
