На Закарпатті діє «Рух підтримки закарпатських військових», у межах якого волонтери та інженери вже понад два з половиною роки займаються створенням безпілотників для фронту. За цей час команда розробила 12 моделей дронів і передала військовим близько 1000 одиниць техніки. Журналісти медіа «Банош» відвідали презентацію нової моделі безпілотника та поспілкувалися з розробниками. Їхня робота поєднує інженерію, волонтерство та дотримання суворих правил безпеки.
Серед останніх розробок – дрон «Джміль». Це 15-дюймовий гексакоптер із шістьма двигунами, що забезпечують значно більшу потужність порівняно з попередніми моделями. Він здатен перевозити до 15 кілограмів вантажу на відстань 10-12 кілометрів і призначений передусім для логістичних задач – доставки їжі, батарей та боєкомплекту. За потреби дрон також може оснащуватися системою скиду.
«Ми намагаємося робити дрони максимально універсальними, щоб розширити можливості їх застосування», – зазначає координатор проєкту Володимир Суран.
Дрон може зависати над ціллю або точно сідати, що допомагає зменшити ризики для військових.
За словами Володимира Сурана, базова вартість дрона становить близько 112 тисяч гривень, а з додатковими батареями – більше.
Перші зразки вже передали на випробування бійцям 63-ї окремої механізованої бригади.
«Кожна нова модель – це результат попереднього досвіду. Ми постійно вдосконалюємо конструкцію на основі відгуків військових», – розповідають інженери проєкту.
Окрім бойових дронів, команда створила навчальний комплекс для підготовки операторів.
Він включає наземну станцію, систему керування та запис польотів. Для тренувань використовують коротші катушки (2-3 км), які після використання перемотують і передають знову.
Під час презентації дрон підписала Ольга Сойко – мати загиблого військового Святослава Сойка.
Вона щороку збирає кошти на «дрон пам’яті», щоб допомогти іншим військовим.
«24 березня 2022 року мій син Святослав загинув. І щороку в цей день я збираю кошти на дрон. Я його раніше називала «Дрон помсти за Святослава». Це вже третій рік і це постійно кожен рік я намагаюся зробити. Мені хочеться вірити, що так ми зможемо врятувати чиєсь життя», – каже Ольга Сойко.
За її словами, цього року вже вдалося зібрати частину суми, і вона сподівається, що вистачить щонайменше на один дрон.
Попри труднощі з фінансуванням і закупівлею комплектуючих, команда продовжує працювати та вдосконалювати свої розробки. Волонтери й інженери швидко реагують на потреби фронту, створюючи рішення, які допомагають військовим виконувати завдання безпечніше. Саме такі ініціативи сьогодні відіграють важливу роль у збереженні життя українських захисників.
