Коли з життєвими труднощами складно впоратися самотужки, на допомогу приходять люди, чия професія — бути підтримкою для інших. Такі фахівці працюють у кожній громаді та надають соціальні послуги.
Мета цих послуг — допомогти впоратися зі складними життєвими обставинами, знайти рішення, відновити стабільність і повернути можливість повноцінно піклуватися про себе та своїх дітей.
Наприклад, родині, яка була змушена переїхати через війну і не знає, з чого почати облаштовувати життя на новому місці. Або батькам дитини з інвалідністю, які потребують допомоги в розвитку дитини, її навчанні чи пошуку доступних сервісів.
Звертатися по таку допомогу — законне право українців. А громади працюють над розвитком соціальних послуг, щоб забезпечити підтримку своїх мешканців. Проте досі можна зустріти випадки, коли люди відкладають звернення по допомогу й намагаються впоратися самостійно навіть тоді, коли сил уже бракує.
Тож у цьому матеріалі простими словами розповідаємо, як реально працює система соціальних послуг, а що з поширених уявлень про неї не відповідає дійсності.
Міф 1. Соціальних послуг потребують лише сім’ї у кризових життєвих ситуаціях
Насправді соціальні послуги — це підтримка в різні періоди життя, коли людині або родині потрібна допомога, щоб впоратися зі змінами, напругою чи новими обставинами.
Підтримка може бути потрібна, коли:
- родина відчуває втому від умов війни, хронічний стрес або тривогу;
- людина вимушено перемістилася в іншу громаду й почувається розгублено, не знає, як організувати життя на новому місці;
- дитина з інвалідністю хоче й може навчатися у звичайному садочку чи школі в інклюзивному класі, але потребує супроводу під час навчання;
- батьки відчувають труднощі у вихованні дитини й хочуть розвинути батьківські навички;
- родині потрібна психологічна підтримка або консультація, щоб подолати напружений період.
У житті кожної людини або родини можуть виникати моменти, коли потрібна додаткова інформаційна, психологічна чи організаційна підтримка. Соціальні послуги існують саме для цього — щоб допомогти вчасно і не доводити ситуацію до кризи.
Міф 2. Якісні соціальні послуги можна отримати тільки у великих містах
Соціальні послуги можуть надавати різні організації — комунальні центри, громадські та благодійні організації, а також інші надавачі. Вони залучають не лише бюджетні кошти, а й додаткові ресурси для розвитку послуг. Зокрема, минулого року 120 надавачів різних форм власності отримали грантову підтримку на розвиток соціальних послуг у межах проєкту за участі ЮНІСЕФ. Значна частина з них працює саме в невеликих громадах.
Завдяки цьому в малих містах і селах також доступні послуги, які стають підтримкою в різних життєвих ситуаціях.
Перевірити, хто надає соціальні послуги у вашій громаді, можна в реєстрі Міністерства соціальної політики України.
У більшості громад уже працюють комунальні центри надання соціальних послуг або центри соціальних служб. Зазвичай вони:
- приймають звернення від мешканців;
- здійснюють оцінку потреб;
- працюють із людьми та сім’ями, що потребують підтримки чи консультації;
- координують взаємодію зі школами, лікарнями, поліцією та іншими установами.
Якщо у вашій громаді немає такого центру, потрібно звернутися:
- до управління (відділу, сектору) соціального захисту у виконавчому органі сільської, селищної чи міської ради;
- до центру надання адміністративних послуг (ЦНАПу).
І важливе: за потреби фахівці/чині із соціальної роботи можуть виїхати до вас додому. Йдеться про спеціалістів, які оцінюють потреби людини чи родини, допомагають визначити, яка підтримка потрібна, та разом із вами складають план дій. Соціальні послуги надаються на рівні громади, тож фахівці можуть приїхати й у віддалені населені пункти — наприклад, із міста до села, що входить до складу громади.
Міф 3. Соціальні послуги — це матеріальна або гуманітарна допомога
Ідея соціальних послуг полягає в тому, що вони доповнюють, а не замінюють матеріальну підтримку родин. Адже є ситуації, які неможливо розв’язати виплатою.
Залежно від обставин, родина або людина може отримати різні види підтримки. Зокрема, до мінімального пакету соціальних послуг для родин з дітьми належать:
- консультування та формування життєстійкості — допомога у подоланні стресу, складних переживань і пошуку рішень у непростих життєвих ситуаціях;
- соціальний супровід сімей, у яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування — підтримка родини у повсякденних питаннях догляду, виховання та взаємодії з різними службами;
- раннє втручання — комплексна допомога сім’ям із маленькими дітьми, у яких є труднощі розвитку або ризик їх виникнення, щоб підтримати розвиток дитини з раннього віку;
- супровід під час інклюзивного навчання — допомога дитині в адаптації до навчального процесу й взаємодії з освітнім середовищем;
- денний догляд дітей з інвалідністю — послуга, яка дає дитині можливість розвиватися в безпечному середовищі в супроводі фахівців, а батькам — час для роботи або відновлення;
- соціальний супровід сімей або осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах — підтримка у вирішенні побутових, соціальних і психологічних питань;
- екстрене (кризове) втручання — термінова допомога у ситуаціях, коли існує загроза безпеці або здоров’ю дорослої людини чи дитини;
- соціальна інтеграція дітей та молоді до 23 років, які мають досвід альтернативного догляду та виховання — підтримка у навчанні, працевлаштуванні та самостійному житті;
- підтримане проживання для молоді з інвалідністю — допомога у веденні самостійного життя з необхідним рівнем підтримки.
Міф 4. Фахівець із соціальної роботи — це “контролер”
Головне завдання фахівців/-чинь із соціальної роботи — підтримати людей і сім’ї та допомогти їм справлятися з труднощами. Це потрібно для того, щоб родини ставали більш стійкими, мали можливості піклуватися про себе, а діти зростали у безпечному, турботливому сімейному середовищі.
Фахівці із соціальної роботи керуються етичними нормами. Їхня робота базується на співпраці: вони пропонують підтримку, поради та ресурси, які допомагають подолати складні життєві обставини.
Фахівець із соціальної роботи долучається:
- коли до нього звертається людина або сім’я, яка потребує допомоги;
- коли надходить інформація від лікарів, вчителів, освітніх або інших служб;
- коли є законні підстави діяти, наприклад через загрозу безпеці дитини.
Завдання фахівців — вчасно надати допомогу та підтримку.
Як звернутися по допомогу
Якщо, читаючи цей матеріал, ви впізнали свою ситуацію або ситуацію знайомої людини — перший крок можна зробити вже зараз. Для цього існує кілька інструментів. Ви можете:
- Подати заявку на надання соціальних послуг на вебпорталі Міністерства соціальної політики: https://soc.gov.ua/welcome.
- Звернутися з усною чи письмовою заявою до однієї з установ:
- управління (відділу, сектору) з питань соціального захисту у виконавчому органі сільської, селищної чи міської ради у вашій громаді;
- центру надання адміністративних послуг (ЦНАПу);
- центру надання соціальних послуг.
Відповідні фахівці підкажуть, які послуги існують і як отримати потрібну саме вам.
Якщо потрібної послуги немає у вашій громаді, ви можете звернутися з письмовою заявою (зразок заяви можете знайти за посиланням у блоці «Що робити, якщо послуга відсутня у вашій громаді?») до управління (відділу, сектору) з питань соціального захисту у виконавчому органі сільської, селищної чи міської ради.
Матеріал підготовлений в межах проєкту, який реалізується Львівським Центром соціальних послуг «Джерело» та ЮНІСЕФ у громадах Львівської, Волинської й Закарпатської областей у межах програми ЮНІСЕФ «Кращий догляд для кожної дитини».
