Будівля, що стала символом багатокультурного Ужгорода
Сьогодні Закарпатська обласна філармонія є одним із головних культурних осередків міста. Та її історія почалася зовсім в іншому контексті. Будівлю звели у 1904 році як велику ортодоксальну синагогу для єврейської громади Ужгорода. Вона була збудована у неомавританському стилі — з арковими вікнами, декоративними елементами й багатим внутрішнім оздобленням, характерним для сакральної архітектури того часу.
Для міста це була не просто культова споруда. Синагога стала однією з найвиразніших архітектурних пам’яток Ужгорода — символом заможної, чисельної та активної громади. І сьогодні будівля привертає увагу місцевих жителів та туристів, адже в її стінах збереглася памʼять про різні епохи й спільноти.
Єврейська громада Ужгорода на початку ХХ століття
У XVIII–XIX ст. громада зростала, зокрема завдяки міграції з Галичини. І на початку XX ст. євреї складали близько 25% населення міста (кожен четвертий мешканець Ужгорода був євреєм).
Євреї відігравали важливу роль у торгівлі, ремеслах, освіті та культурному житті міста. В Ужгороді діяли кілька синагог, релігійні школи, молитовні доми. Побудована у 1904 році синагога стала центром духовного життя ортодоксальної ашкеназької громади. Вона вміщувала до 900 людей і була технічно сучасною для свого часу — з електрикою, водопостачанням і центральним опаленням.
Війна, яка зруйнувала громаду
Друга світова війна стала переломним і трагічним моментом в історії єврейського Ужгорода. У 1944 році, після окупації міста, більшість єврейського населення було депортовано до нацистських таборів смерті, зокрема до Освенціма, через що практично всіх євреїв було знищено.
Синагога втратила свою релігійну функцію ще під час війни. Її використовували як місце збору перед депортаціями, згодом — як склад і навіть конюшню. Будівля зазнала пошкоджень, а після завершення війни в місті вже не залишилося достатньо людей, які могли б повернути їй первинне призначення.
Нова функція в радянську добу
Після війни споруда опинилася в новій реальності. Синагогу закрили, і вона певний час використовувалася як господарське приміщення. Згодом радянська влада передала будівлю Міністерству культури, ухваливши рішення адаптувати її під концертну залу.
Під час перебудови всі релігійні елементи або демонтували, або приховали. Інтер’єр кардинально змінили: простір поділили на два поверхи, облаштували сцену, глядацьку залу та ложі. Архітектурне оздоблення спростили відповідно до естетики того часу.
Поява філармонії та трансформація простору
Закарпатську обласну філармонію офіційно заснували у 1946 році. Вона мала стати центром розвитку професійного музичного мистецтва в регіоні — з оркестрами, хорами та концертними програмами. Уже в 1947 році колишню синагогу остаточно передали у користування філармонії.
У 1950–1957 роках тут відбулися масштабні перебудови, під час яких всі релігійні елементи були видалені чи приховані, підлогу та інтер’єр перелаштували під концертний зал, а сам простір поділили на два поверхи, щоб розмістити ложе і зал для слухачів.
Орган, який став візитівкою залу
Однією з головних цінностей філармонії є орган чеської фірми Rieger–Kloss, встановлений у 1970-х роках. Інструмент привезли після ремонту в Празі; він має три мануали та близько 2 250 труб.
Цей орган вважають одним із найкращих в Україні у своєму класі. Саме завдяки йому Ужгород став важливою точкою на мапі органної музики, а концерти у Великій залі філармонії приваблюють слухачів з різних регіонів.
Філармонія сьогодні
Сьогодні Закарпатська обласна філармонія — це живий культурний центр. Тут відбуваються симфонічні, камерні та органні концерти, міжнародні фестивалі, зокрема фестивалі органної музики.
Будівля поєднує в собі кілька шарів історії — сакральну спадщину, травматичну памʼять війни та сучасне мистецьке життя. Вона нагадує, що архітектура може бути не лише свідком минулого, а й простором, у якому місто продовжує жити й звучати.
